Твір опис собаки у художньому стилі

Ядуже полюбляю їздити на полювання, але я не уявляю його без мого найкращого друга - боба. боб мій маленький пес. я пам'ятаю день, коли побачив його вперше. він був маленький та м'який, я відчував його тепло. мені подобаються його глибокі, чорні очі. коли я розмовляю з ним, мені здається він мене розуміє і, якби вмів, то відповів би. у нього коротка шерсть, та дуже м'яка. я часто купав його у літку, бо він любить воду. коли він вперше мене побачив, то почав облизувати моє обличчя, це було лоскотно. а все тому, що в нього дуже теплий, м'який та вологий язик. мені подобається його великий, чорний та вологий ніс, яким він завжди шукає улов. сам він низький, але довгий. у траві його майже неможливо помітити, бо він рухається тихо, але спритно. у нього дуже гнучке тіло. його коричнева шерсть на сонці трохи блищить, що дуже подобається моїй мамі. лапки у боба короткі, що надає йому кумедного вигляду. але у нього великі кігті, які я трохи боюся. боб дуже активний пес, я постійно з ним граюся. інколи він заважає мені робити уроки, за що його сварить мама. він не любить їсти з миски, тому завжди все перекидає з неї, за що теж свариться мама. у мого собаки дуже гострі зуби. він часто приносить татові газети, але вони завжди в дірках, із за зубів боба. у боба короткий хвіст, який ніколи не знає спокою і завжди коливається з сторони в сторону.мені подобається, як він махає хвостом, коли щасливий несе в зубах улов. коли боб спить, я чую його хропіння, що не може не викликати мого сміху. дуже щасливий, що боб з'явився в моєму житті. без нього життя було б не таким яскравим та веселим. бред конечно, но может хоть чуть чуть

П'я-те-ро, при - м'я-тий, го-ро-б'я - та, вер - ф'ю, ро - зі - б'єш