Повсякдене життя селян, духовенства,магнатів,шляхти в україні, а саме що їли, носили і де жили

основною продуктивною силою було селянство. селяни жили общинами, які ґрунтувалися на сусідських, територіальних зв'язках.

в общині вони спільно володіли й користувалися лісами, , випасами та іншими угіддями, інколи й орними землями, відбували повинності на користь феодала і держави. кілька сільських общин, сіл об'єднувались у волость. іння общинними справами було виборним. очолювали його отамани, тіуни, десятники, у волостях — старці. сільська община користувалася і судовими правами. був «копний суд» — суд селянського сходу, копи (копа, купа — громада), який розглядав різні цивільні і кримінальні справи (про земельні спори, крадіжки, вбивства тощо).

сільська община складалася з дворищ, в основі яких лежали великі сімейні общини, родини. до дворища входили як родичі, так і прийшлі. поряд з рівноправними членами дворища — «поплічниками», «потужниками», «спільниками», «сябрами» — були залежні люди — «половинники», «дольники», «підсусідки», «закупні», «люди в пенезях».

повноправними міщанами вважалися ті, котрі володіли будинками в межах міста й мали відповідний статус. отримати його можна було спадково або за заслуги, через купівлю будинку й землі, одруження тощо. верхівку міщан складав патриціат (у його руках зосереджувалися самоврядні органи іння), середній прошарок - поспільство (ремісники, торгівці, купці), низи - наймані працівники (сторожі, слуги), гультмі, жебраки та ін. на відміну від села, у самоврядних містах міщанин вважався вільною особою (пригадаймо загальновідомий західноєвропейський вислів «міське повітря робить людину вільною»). селянин, проживши в місті певний час і ставши хоча б коморником чи халупником, міг дістати свободу, і це право міста захищали міщани.

воднораз вони виплачували податки - шос (від розмірів нерухомого та рухомого майна), від цехів, крамниць, торгівлі тощо. до повинностей, зокрема, належали: військова, ремонт шляхів, укріплень.

спосіб життя міщан залежав від їхнього статусу. представники верхівки розв'язували всі питання внутрішнього життя міста, обстоювали його інтереси у стосунках з державною владою. будучи заможними, вони жили в найкращих будинках. ремісники з ранку до вечора займалися виробництвом товарів, у чому їм підмайстри та учні. вдосконалюючи професійну  майстерність, трударі намагалися їх вигідно продати, бо за виручені кошти утримували сім'ї, закуповували необхідні для роботи матеріали. торгівці й купці часто перебували в дорозі. нерідко вони зазнавали нападів розбійників чи зловживань з боку магнатів.

у багатьох містах і містечках торгово-ремісниче населення становило меншість (8-30  %), а більшість займалася сільськогосподарськими роботами. навіть у києві наприкінці xv ст. чимало міщан заробляли на життя землеробством і сільськогосподарськими промислами.

2.Усиление влияния бояр в органах центральной власти-верный ответ.