Ідея вірша "коли розлучаються двоє"

Тема — прощання, розлука. головна думка — у кожного своя історія розлуки. ліричний герой дуже сумний, тому що розлучається з коханою. «коли розлучаються двоє» художні засоби іронія (перша строфа, складається із штампів), метафора («сум, зітхання прийшли самі»). «коли розлучаються двоє» гейне коли розлучаються двоє, за руки беруться вони, i плачуть, і тяжко зітхають, без ліку зітхають, смутні. з тобою ми вдвох не зітхали. ніколи не плакали ми; той сум, оті тяжкі зітхання прийшли до нас згодом самі. (переклад м. славинського) центральна тема вірша — тема розлуки, прощання. відчуття втрати завжди приходить пізніше, особливо, якщо йдеться про нерозділене кохання. поет любить і страждає через те, що кохана дівчина не відповідає йому взаємністю. вірш «коли розлучаються двоє…» немовби вихоплює зі щемливої сповіді ліричного героя циклу той момент у його стосунках із коханою, коли в них настає найважча пора — болісного, але неминучого розлучення, яке, мов гострий ніж, ділить навпіл світосприйняття ліричного героя: на минуле, коли бодай зрідка він міг бачитися зі своєю коханою, і теперішнє, коли її образ з’являтиметься йому лише в овіяних смутком спогадах. вірш побудовано у формі контрастного зіставлення. перші чотири рядки вірша змальовують ситуацію розлучення так, як це, на думку поета, найчастіше буває в житті: коли розлучаються двоє, за руки беруться вони, і плачуть, і тяжко зітхають, без ліку зітхають, смутні. (переклад м. стависького) наступні чотири рядки відтворюють цю саму подію, але в ситуації прощання зі своєю коханою ліричного героя гейне

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Нравоучение и наставник для жизни!