6речень із складенними дієслівними присудками

в тексте говорится о речевом этикете.

стиль текста -научный.

текста- объяснить читателю, что такое "речевой этикет" .

    заголовок "речевой этикет".

..

этикет — 3 слога: э-ти-кет. ударение падает на 3-й слог.

транскрипция : [эт’ик’эт]

э — [э] — гласный, безударный

т — [т’] — согласный, глухой парный, мягкий,парный

и — [и] — гласный, безударный

к — [к’] — согласный, глухой парный, мягкий, парный

е — [э] — гласный, ударный

т — [т] — согласный, глухой парный, твёрдый, парный.

6 букв, 6 звуков.

1. від щастя я  хочу кричати на весь світ. 2. мені необхідно швидше виконати є завдання. 3. моя мама почала готувати вечерю. 4. старий козак взявся роводити багаття. 5. сестричка погодилася прочитати казку своєму молодшому братику. 6. задля кращого майбутнього ми повинні старанно вчитися.

моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. зветься воно василівкою, на честь хлібороба василя, який першим поставив тут хату.

той василь дуже вдало вибрав місце для оселі. опис місцевості села я почну з опису річки. вона тиха, заросла комишем. річка протікає відразу а околицею нашого села. там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.

а далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. зі степом стикаються рівні зелені поля. тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.

на схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. він має штучне походження. його вирили десь сімдесят років тому. саме сюди селяни ходят та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.

ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. в степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. а одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.

але наше село цивілізоване. в ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “жабівкою”. у нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. до нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.

більшість селян живе у садибах. вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.

коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. а потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.

ну там переставь название села