Твір ставлення людини до багатства природи

людина і природа нерозривно взаємопов’язані між собою. це було завжди. первісні люди настільки трепетно ставилися до природи, майже обожнювали її. і вогонь, і вода, і земля, і небо… усі стихії бачилися первісній людині божествами. та й рослини, і тварини, і птахи. це трепетне ставлення до природи і зараз жевріє в душі кожної людини. наприклад, моє ставлення до ластівок. я дуже люблю ластівок. приїжджаю в село до бабусі, відкриваю скрипучу дерев’яну хвіртку, обнімаюся з бабусею, п’ю з нею чай, а потім – до річки. ластівки вже там. вони кружляють так низько, що крилами нібито торкаються води. у глині стрімкого протилежного берега гнізда ластівок. там вони вигодовують своїх пташенят.

жива природа дивовижна. а ще, я знаю, природа лікує. ті ж собаки і кішки. дихання собак, як з’ясували вчені, створює в квартирах і будинках протимікробну середу. не дарма ж нашими предками складені приказки: “кішка на хворе місце лягає”, “собака лизне – всі хвороби вилікує”. і як шкода, що в наш час ставлення людини до природи стало таким безжально-споживчим. людина вирубує ліси, викидає в атмосферу забруднюючі її речовини, отруює воду озер, річок і морів. хіба це припустимо? адже ми живемо від природи, дихаємо її повітрям, харчуємося її . і чи надовго вистачить природних ресурсів при такому їх непродуманому варварському використанні? може, на наш вік і вистачить. а наші діти? я знаю, багато людей, зокрема, письменників, боролися і борються за природу. ось, наприклад, відомий письменник чингіз айтматов у своєму романі “буранний полустанок” пише про арал, який висихає і кожен рік становиться менше, клімат, який змінюється в гіршу сторону, землю, яка скудіє на очах. ще айтматов пропонує нам способи використання природних багатств.

природу треба берегти. людина повинна жити в гармонії з природою. кожен з нас повинен бути не «царем природи», а складовою її частиною. адже природа і є наша батьківщина. як сказав чудовий письменник пришвін: “охороняти природу – значить охороняти батьківщину”. так давайте ж прислухаємося до цієї мудрої поради.

сучасне суспільство нерозривно пов’язане з природою, під її впливом воно повільно, поступово, але неминуче складалося багато століть. так з’явився сучасний чоловік, який став загрозою для навколишнього світу, для природи, яка дала йому можливість існувати і розвиватися. тому сьогодні треба підіймати питання про налаштування гармонійних взаємовідносин людини і природи і бити на сполох, бо людство цілеспрямовано день за днем знищує свій власний дім?

для того, щоб показати всю абсурдність ситуації, що склалася в сучасному світі, автор можна порівняти нашу планету з космічним кораблем, а її жителів – з космонавтами всередині цього корабля, які свідомо його руйнують. немає ніякої різниці між маленьким кораблем і величезною планетою – це питання тільки розмірів і часу.

я вважаю, що сучасна людина для планети – своєрідна хвороба, яка кожен день завдає їй непоправної шкоди. зі мною неможливо не погодитися. нажаль, люди забувають про те, що природа – їх рідний і єдиний будинок, який вимагає дбайливого ставлення до себе.

моя точка зору знаходить підтвердження в романі і. с. тургенєва “батьки і діти”. головний герой цього твору, євген базаров, відомий своєю категоричною позицією, яку висловлює так: “природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник”. саме таким і. с. тургенєв бачить “нову” людину: вона байдужа до накопичених попередніми поколіннями цінностям, живе сьогоденням і користується всім, що йому потрібно, не замислюючись про те, до яких наслідків це може призвести.

з іншого боку, прогресивна частина сучасного суспільства починає усвідомлювати важливість турботи про природу. потепління, розширення територій існуючих пустель і виникнення нових, дефіцит енергетичних ресурсів та інші проблеми вже перейшли в категорію міжнародних, змушують людину задуматися про те, де вона буде жити через сто або тисячу років. у зв’язку з цим проводяться численні конференції, на яких обговорюються можливі шляхи виходу з екологічної кризи.

людство завжди буде залежати від природи і її стану. на даному етапі суспільству необхідно обов’язково переглянути своє ставлення до навколишнього світу і перестати день за днем руйнувати свій єдиний будинок.

Спочатку з'являються думки, а лише потім сама дія. тому наші вчинки завжди відзеркалюють нашу особистість. хочеш дізнатися про людину більше - поспостерігай за нею у ділі. людина яка лінується ніколи не досягне успіху у будь чому.  про людину відразу можна судити за тим, чи вона бабусі донести сумку або пройшла повз неї байдуже, чи наприклад, те як вона поводиться зі звірями. а ще дуже видно, яка людина насправді, коли ти бачиш як вона поводиться не зі своїми друзями, а скажімо, з підлеглими, ворогами і людьми слабшими за неї.