Які корисні копалини є у твоїй місцевості у львівській області

Більш глибокі товщі геологічних порід, що лежать між кристалічним і підчетвертинними ві, мають старший вік, різний породний склад. на рівнинній частині вони залягають майже горизонтально, але поколоті тектонічними тріщинами і можуть мати вертикальні зміщення. відклади четвертинного періоду(зображуються на спеціальних картах четвертинних відкладів) свідчать про процеси, які відбувалися тут протягом останнього геологічного періоду. четвертинний період був дуже контрастним за фізико-ічними умовами: кілька разів наступали тривалі похолодання, що потім змінювались тривалими потепліннями. періоди наступання холодів зледеніннями: на північній частині руської рівнини формувався льодовиковий покрив з кількакілометровою товщиною в центрі зледеніння (скандинавія) і поступовим потоншанням до периферії. льодовиковий покрив повільно просувався до півдня і у фазу максимального свого розвитку досягав львівської області. таким було так зване окське (назване у західній європі міндельським в альпах, краківським у  польщі  та ельстерським у  німеччині) зледеніння. його  відклади(валунні суглинки, піски, супіски, глини, окремі валуни кристалічних порід) зустрічаються у північно-західній та північній частинах львівської області. на решті частини області льодовик не поширювався. не залишилось також слідів зледеніння у карпатській частині львівської області. після окського зледеніння були ще новіші фази наступу льодовика з півночі, але території львівської області не досягав. натомість у межах області великі простори зайняті перевідкладеними (водними потоками) товщами суглинків і пісків. основний регіон їх поширення — рівнини західніше та східніше  розточчя  — пониження  малого полісся, особливо його центральна смуга, що має широтне простягання. цікаво, що в цій же смузі зустрічаються  дюни  (окремі чи цілі дюнні поля), які свідчать про наявність тут у давні часи сильних вітрів. дюнні горби досягають 15-20 метрової висоти. в наш час, здається, будь-яка  гірська порода  може вважатися корисною, бо для кожної з них знаходиться застосування. надра львівщини мають різні гірські породи і копалини. одні з них поширені майже повсюдно, інші зустрічаються в певних смугах, або зосереджені локально. не всі родовища корисних копалин розробляються, не всіх їх показують на картах корисних копалин. у розділі тектонічна будова знаходиться  карта корисних копалин львівської області. майже повсюдно у межах львівської області є  будівельні матеріали:   піски, пісковики, глини, вапняки, гіпс, мергель, цементна сировина. в межах поширення неогенових відкладів, де сформувалися відклади морських пісків, наявні родовища чистих кварцових пісків, придатних для виробництва скла. з неогеновими ві пов'язані також кар'єри, де видобувають глини (придатні для випалювання цегли) та вапняки, які використовують для випалювання вапна. в цій же смузі (неогенових відкладів) добувають цементну сировину. в межах гірської частини львівської області в кар'єрах добувають, в основному, камінь для будівництва доріг, а також менілітові сланці. львівщина досить багата на родовища  горючих корисних копалин.  у північній частині області розташований і активно розробляється  львівсько-волинський кам'яновугільний басейн. високоякісне вугілля розвідане у карівському родовищі. є невеликі родовища бурого вугілля (магерівське). у передкарпатті (в передгірному прогині) поширені нафтогазоносні пласти, з яких уже більше століття добувають нафту, газ,  озокерит. нафтові родовища (стрільбицьке, східницьке, дрогобицьке, стинавське, орів-уличнянське і ін.) зосереджені у внутрішній зоні  передкарпатського прогину  (ближче до карпат), а газові — хідновицьке, пинянське, опарське, угерське і дашавське родовища розташовані переважно у зовнішній смузі передкарпатського тектонічного прогину. великі поклади сірки (передкарпатський сірконосний басейн) та озокериту (борислав) роблять львівщину у цьому відношенні унікальною. важливе значення мають також значні поклади торфу, що і до ділянок долин рівнинних рік (дністра, солокії,  стиру, яричівки). давно відомими є  джерела мінеральних вод  (немирів, солуки, олесько, шкло,  любінь великий, трускавець, східниця,  моршин, розлуч і і що використовуються для лікувальних цілей та харчового споживання.

Межотраслевой комплекс – интеграционная структура, характеризующая взаимодействие различных отраслей и их элементов, разных стадий производства и распределения продукта. межотраслевые комплексы возникают и развиваются как внутри отдельной отрасли , так и между различными отраслями. в составе промышленности, например, существуют топливно-энергетический, металлургический, машиностроительный и другие комплексы. более сложной структурой отличаются агропромышленный и строительный комплексы, объединяющие разные отрасли народного хозяйства. межотраслевые народнохозяйственные комплексы условно можно подразделить на целевые и функциональные. в основу выделения целевых комплексов положены воспроизводственный принцип и критерий участия в создании конечного продукта. например, можно выделить машиностроительный комплекс, топливно-энергетический и агропромышленный комплекс, лесной и минерально-сырьевой комплекс, транспортный комплекс и др. в основу выделения функциональных комплексов положены принцип и критерий специализации комплекса на определенной функции. здесь можно выделить инвестиционный и инфраструктурный комплексы, научно-технический комплекс, в определенной степени и экологический комплекс. по признаку разделения труда можно выделить многоотраслевые и одноотраслевые комплексы, территориально-производственные комплексы, межотраслевые научно-технические комплексы.