Ответьте на вопросы 1.назовите и опишите внутреннюю и внешнюю политику византии,выявляя и классифицируя причины её прочности. 2.опишите социальную структуру феодального общества.

правління імператора юстініана (527—565). внутрішня політика юстініана була направлена до посилення централізації держави і зміцнення економіки імперії, на активізацію торгівлі і пошуки нових торгових шляхів. великим успіхом візантійців було розкриття секрету виробництва шовку, таємниці якого століттями оберігалися в китаї. у своїй аграрній політиці юстініан протегував зростанню крупного церковного землеволодіння і в той же час підтримував середні шари землевласників. він політику обмеження влади старої сенаторської аристократії.

у правління юстініана була проведена реформа римського права, створене зведення цивільного права. він складався спочатку з трьох частин: кодекс юстініана; дигести; інституції. закони, видані самим юстініаном з 534 по 565 р., склали згодом четверту частину і одержали назву новели ( тобто нові закони). закони юстініана закріпили тенденції до фактичної ліквідації правових відмінностей між римськими громадянами і скореними .

у 532 р. спалахнуло повстання ніка, яке було пов'язано з боротьбою так званих циркових партій константинополя. повстання почалися з виступу в іподромі опозиційної партії прасинів. до ним приєдналася і частина венетов; низи обох партій об'єдналися і зажадали податків і відставки найбільш ненависних чиновників. юстініан вирішив бігти із столиці, але імператриця феодора зажадала негайно напасти на повсталих. урядові війська, очолювані полководцями велісарієм і мундом, напали на народ, що зібрався в цирку, і учинили різанину.

у своїй зовнішній політиці на заході юстініан керувався перш за все ідеєю відновлення римської імперії. першим в 534 р. пала держава вандалів в північній африці. потім послідувало завоювання королівства остготов в італії. висадившись влітку 535 р. в сіцілії, велісарій швидко захопив цей острів, переправився до південної італії і почав успішне просування в глиб країни. велісарій в 536 р. оволодів римом. але реставраторська політика юстініана і свавілля завойовників викликали широкий народний рух, який очолив остготській король тотіла. він отримав блискучі перемоги над візантійськими військами. у 546 р. він узяв рим, незабаром відвоював у візантійців велику частину італії, а також сіцілію, сардінію і корсіку. у 552 р. до італії з величезною армією прибув наступник велісарія полководець нарсес. у червні 552 в битві у містечка тагина армія тотіли зазнала жорстокої поразки, а сам тотіла загинув. проте остготи продовжували наполегливий опір, і лише до 555 р. італія була повністю завойована візантійцями. одночасно із завоюванням італії юстініан почав війну з вестготами в іспанії, де йому вдалося захопити ряд опорних пунктів в південно-східній частині піренейського півострова. війна з іраном тривала з перервами до 562 р. за мирним договором лазіка залишилася за візантією, сванетія і інші області грузії — за іраном. візантія зобов'язалася платити ірану щорічну дань, але не допустила персів до побережжя середземного і чорного морів. невдалими для юстініана були і війни на північних межах імперії. майже щорічно через нападали на територію візантії слов'яни, авари, гуни, протоболгари, герули, гепіди і інші варварські племена і народи.

2) социальный статус членов феодального общества определялся  тремя сословиями .  к первому   относилось дворянство,  ко второму   – духовенство,  к третьему   – крестьяне, позднее горожане. примечательно, что даже в начале xi в. горожане не считались сословием, хотя составляли более многочисленную группу, нежели светские и духовные феодалы вместе взятые. человек от рождения считался благородным или подлым, т.е. несущим определенные повинности. перейти из одного сословия в другой было чрезвычайно трудно – требовались особые заслуги.

военное дело считалось монополией феодала, молитва - монополией духовенства, труд – монополией крестьян. феодалы гарантировали защиту населения и обеспечивали порядок (сеньоры и лорды сражались); духовенство заботилось о духовном состоянии общества (оно молилось); крестьяне обеспечивали тех и других необходимыми средствами существования (они работали).

на вершине социальной пирамиды находился высший феодал (император, король и затем шли знатные дворяне и мелкие рыцари. по численности правящий класс составлял менее 5 % от общего населения.

в соответствии с этим сложилась и иерархическая структура феодального общества. она представляла собой четыре уровня: высший – суверен (вассалитет), 1-й и 2-й уровни – суверен, вассалы, 3-й уровень – вассал.

Чингиз хан вот ответ