Характеристика захара максима та захара слівія

Захар – слуга обломова. это «пожилой человек, в сером сюртуке, с прорехою под мышкой…с голым, как колено, черепом и с необъятно широкими густыми русыми с проседью …» з. ленив и неряшлив. все, к чему прикасается з., ломается и бьется. он может подать еду обломову на грязной или побитой посуде, может подать поднятую с пола еду и т. д. оправдывает он это по-философски: все, что ни делается, угодно господу, и с этим не стоит бороться. но внешняя разболтанность з. обманчива. он радеет о хозяйском добре, знает его наперечет. несмотря на напор тарантьева, з. не дает ему ничего из одежды барина, уверенный, что тот ее не вернет. з. – слуга старой закалки, боготворящий своего хозяина и весь его род. когда обломов отчитывает слугу за то, что он уподобил его другим людям, живущим на свете, з. чувствует свою вину. действительно, его барин – особенный и самый лучший. но, вместе с преданностью хозяину, з. присуща утонченность и развращенность нравов. он любит выпить с приятелями, посплетничать с другими слугами, то восхваляя, то принижая своего барина. при случае з. может и прикарманить себе деньги, сдачу из магазина, например. жизнь з. тесно связана с жизнью обломова. два последних представителя обломовки, они, каждый по-своему, свято хранят в душе ее заветы. даже когда з. женится на кухарке анисье, он старается не допускать ее к барину, а делает для него все сам, считая это своей неприкосновенной обязанностью. жизнь з. заканчивается с жизнью обломова. после его смерти з. вынужден уйти из дома пшеницыной. он заканчивает свою жизнь на паперти нищим стариком. таким его встречает штольц и предлагает увезти в деревню. но верный слуга отказывается: он не может оставить без присмотра могилу своего барина.

Творчість тараса шевченка багатогранна і різноманітна, вона наповнена великою кількістю образів, які можуть справити враження на читача. тарас шевченко цінується, перш за все, за те, що він описував національно-визвольну боротьбу українського народу, захоплювався нашими предками, які довгий час боролися за свою країну, і відчував жаль через те, що серед його сучасників таких людей не було. але особисто мені найбільше інша, менш досліджена сторона творчості тараса григоровича, яка, втім, літературними критиками теж визнається як дуже важлива. письменник розкривав образи звичайних людей, жителів сіл, які стикалися з величезними побутовими проблемами, подолати які було просто неймовірно складно. саме образи таких людей є одними з моїх улюблених.мені подобається образ катерини з однойменної поеми. дівчина піддалася швидкоплинним почуттям, полюбила москаля. пізніше він пішов, а вона народила від нього дитину. вона хотіла, щоб він повернувся, але натомість вона отримала презирство від своїх батьків та інших жителів села. звичайно, пережити все це для дівчини було вкрай складно. з цієї причини катерина покинула батьківський дім і пішла на пошуки батька своєї дитини разом зі своєю дитиною. їй вдалося знайти чоловіка, але, на жаль, він просто зробив вигляд, що не впізнає її. катерина не могла пережити цього, а тому покінчила життя самогубством. образ катерини викликав у мене велику жалість. хіба заслуговувала дівчина такої долі? хіба має людина вмирати тільки тому, що породила на світ дитини внаслідок власної закоханості? хіба можуть нормальні батьки не зрозуміти трагедії, як не зрозуміли її батьки катерини? що ж, виявляється, що можуть, особливо якщо мова йде про «простих» людей того часу.дивний образ іншої жінки, яка опинилася в аналогічних обставинах – образ ганни із твору «наймичка». ця дівчина теж народила дитину, а чоловік покинув її. але вона прийняла інше рішення. вона підкинула малюка сім’ї, яка дуже хотіла дитину, але не могла її мати. а потім ганна пішла в цю сім’ю і влаштувалася там наймичкою. так, незважаючи на власний сором, вона змогла бути таємно поруч зі своїм сином протягом всього його життя. велика жертовність, але в той же час і розум, і любов до своїй дитині роблять образ ганни в моїх очах великим, неперевершеним. саме звичайні люди, звичайні дівчата того часу, їх образи мені найбільше в поетичній творчості тараса шевченка. ганна та катерина зіткнулися зі схожими проблемами, але знайшли з них різні виходи. тим не менш, обидві ці жінки були справжніми, вони дуже любили своїх синів, намагалися зробити як краще, а тому й заслужили настільки щирий інтерес з мого боку.