Складіть і запишіть діалог із другом (подругою) про враження від концерту улюбленого співака . використовуючи окличні речення вставні слова звертання

одразу вибачаюся, почала писати і трохи занесло і з мініатюрою і з усмішкою. прибереш те, що не підійде.

зима у нас, як відомо, останнім часом якась не зимова. бо лінива стала. лінується і сніжком притрусити і морозцем обдати. якась напасть, а не зима. ні дітям тобі погратися у сніжки, ні дорослим поскиглити, коли ті приходять додому немов сніговики.

        он раніше, - дід розповідав, - ще з кінця жовтня–початку листопада починало падати на голову (раз сніг, раз бурулька – тут як поталанить). а тут на початку грудня щось випало, і нате: наступного дня вже майже нічого нема. ну хіба що калюжі і тонкий льодок де-не-де. це щоб веселіше падати було: береш розгін на ковзанці і летиш у калюжу. якщо по дорозі нікого не зачепиш, то бухнешся, а як зачепиш – бухнетеся обоє. а хто казав, що буде

          «то все від ліні зимової», -   каже мій дід. а він на зимах знається. всю війну пройшов пішки і розповідає, що тепліше за мінус десять зимою не було. «отоді вона не лінувалася, тоді ого-го! фріци геть вимерзли – таке робилося. то вона нам так : їх брала, а нас – ні. що за зими були! холодильників не треба було, кашу винесеш на мороз – одразу холодець! хоч бийся нею… може воно зараз і краще, тепліше, але тоді якось веселіше було».

        а я оце собі думаю, може вона просто втомилася і зараз відпочиває після тих воєнних трудозим?