Отличия конституции и правды а) государственная власть б) устройство государства в)крестьянский вопрос

Сская правда" пестеля: государственное устройство пестель был горячим сторонником установления республики. россия, в его представлении, после свержения старой власти должна была стать единым и неделимым государством. всю страну планировалось разделить на 10 областей, состоящих из 5 округов (губерний) . округа, в свою очередь, делились на уезды (поветы) , а те — на волости. высшая законодательная власть принадлежала однопалатному народному вече. в него входили 500 человек. исполнительная власть осуществлялась державной думой в составе 5 человек, избиравшихся народным вече на 5 лет (каждый год по одному человеку) . председателем был тот человек, который заседал в думе последний год. думе подчинялись все министерства. высшая констольная («блюстительная» ) власть доставалась верховному собору из 120 человек, куда пожизненно избирались самые уважаемые люди со всей страны. распорядительную власть на местах получали областные, окружные, уездные и волостные наместные собрания. исполнительная власть на местах осуществлялась соответствующими наместными правлениями. крепостное право « правда» предполагала полную отмену крепостного права. при решении аграрного вопроса пестель исходил из двух предпосылок: земля есть общественное достояние, из которого каждый гражданин может получить надел; вместе с тем признавалась частная собственность на землю. таким образом, весь земельный фонд делился на две части: общественную и частную. помещичья земля выкупалась оброком или барщиной. общественная земля передавалась в распоряжение волостного общества и называлась волостной. она не могла быть продана или заложена, но предоставлялась в безвозмездное пользование каждого желающего заниматься сельскими работами. права граждан все проживающие в россии племена и народы сливались в один народ. все сословия сливались в одно гражданское сословие. « правдой» предусматривалось: равенство всех граждан перед законом. избирательное право для всего мужского населения, достигшего двадцатилетнего возраста. свобода слова, печати, вероисповеданий. свобода собраний, занятий, передвижения. неприкосновенность личности и жилища. введение нового суда, равного для всех. преобразования, предусмотренные «конституцией» государственное устройство введение конституционной монархии. образование федерации из 15 «держав» на основе не национальных, а особенностей регионов. «державы» привязывались к морям или крупным судоходным рекам. разделение властей на законодательную, исполнительную и судебную. создание двухпалатного «народного вече» , избираемого на основе большого имущественного ценза и состоящего из «верховной думы» (верхняя палата) и «палаты представителей народных» (нижняя палата) . депутаты в обе палаты должны были избираться на 6 лет, и каждые два года треть депутатов переизбиралась. в верхнюю палату избирали по 3 депутата от каждой державы и по два от «областей» . в нижнюю — по одному депутату от 50 000 жителей мужского пола. в «державах» избирались «державные вече» , депутаты которых избирались на 4 года и четверть их ежегодно переизбиралась. исполнительная власть принадлежала императору, бывшему также верховным главнокомандующим, назначавшим с согласия «верховной думы» послов, консулов, судей верховных судебных палат и министров. император считался «первым чиновников государства» и получал большое жалованье — от 8 до 10 млн рублей серебром в год [.. император мог содержать свой двор, однако придворные в таком случае лишались избирательных прав, так как находились «в услужении» . крепостное право отменялось крепостное право, однако владения помещиков оставались за старыми хозяевами. освобождённые крестьяне получали до 2 десятин пахотной земли на двор. права граждан равенство всех граждан перед законом. свобода слова, печати, вероисповеданий.

гай юлій цезар народився 13 липня 100 року до н. е. це відомий політичний і державний діяч, видатний полководець і письменник. діяльність цієї видатної особистості докорінно змінила політичний і культурний вигляд європи і середземнор’я того часу та залишила найвизначніший слід у житті багатьох наступних поколінь європейців..

прийшов, побачив, переміг – ця фраза стала символом життєвого кредо найвидатнішою людини стародавнього риму, яка залишила настільки важливий слід у  історії, що зараз видно, яку роль відіграла діяльність гая юлія цезаря у формуванні європи того часу та протягом багатьох наступних століть. видатні якості цезаря згодом його до одноосібної безмежної влади в римській імпаріі, нажаль, саме вони і стали причиною загибелі цього видатного державного діяча. він і насправді, усе своє життя приходив, бачив і перемагав, він завжди різнився в швидкості прийняття своїх рішень. не випадково після перемог великого цезаря воїни його армії високо підіймали прапори з цим красномовним девізом володаря риму, якого по праву можна назвати однією з найвидатніших історичних осіб.

гай юлій цезар як талановитий полководець відрізнявся не тільки рішучістю в своїх діях, а й обережністю. він відрізнявся надзвичайною витривалістю, в поході завжди був попереду свого війська. його воїни бачили свого полководця і спеку, і в холод, і в дощ і в сніг лише з непокритою головою. цезар вмів настроїти своє військо на перемогу короткими і вдало побудованими речами. він знав особисто усіх своїх сотників і кращих солдатів, та користувався серед них надзвичайним авторитетом та популярністю. саме завдяки цим рисам гай юлій цезар зміг досягти своєї мети, став справжнім володарем миру. а ось його прагнення до безмежної влади та намагання підкорити увесь світ стали перешкодою до виконання самих заповітних його мрій.

будучи видатним політиком, гай юлій цезар був, в першу чергу, непересічною людиною, в характері якого поєднувалися мужність з тонким естетизмом, літературний талант з прагненням до необмеженої влади, щедрість зі злопам’ятністю, байдужість до їжі та алкогольних напоїв з сексуальною вседозволеністю. зараз важко визначити, чого в ньому було більше – пороків або чеснот, але як би там не було – складний сплав суперечливих якостей характеру зумовив успіх цезаря на політичному поприщі і досягнення ним кінцевої мети – перетворення республіки в імперію.

найголовніше звершення цезаря – це не численні перемоги над галлами і бриттами, а завоювання їм рідній італії і встановлення в державі особистої диктатури, що було б неможливо без перемоги над помпеєю і придушення опору республіканців – захисників старих римських традицій. талановитий воєначальник помпеї, отримав безліч перемог, що розбив війська 22 східних царів, був для гая юлія єдиним конкурентом в боротьбі за одноосібну владу над римом.

цей видатний діяч стародавнього минулого гідний похвали, бо з гая юлія цезаря почалася не тільки епоха римських імператорів, а й епоха європейської монархії, яка теж була тісно пов’язана з уявленнями про божественне походження королівської влади. ера християнства, що невпинно насувалася на континент, вимагала політичної моделі, в якій єдиний володар був би намісником єдиного бога на землі. саме завдяки цезарю духовна і світська влада у подальші часи були тісно переплетені, і певною мірою були віддзеркаленням один одного, подібно до того, як відбивається сам в собі двоголовий орел на візантійському, а пізніше і російському державному гербі.