Твір-роздум чи часто ми стаємо свідками приниження людської гідності?

Гідність. яке гарне слово і як часто на нього не звертають уваги, те, що приховується за цим словом, паплюжать та принижують! нещодавно я задумався над дуже важливим питанням про те, чи часто ми бачимо це приниження навколо себе? мабуть, я погоджуся з тими людьми, які стверджують, що гідність багатьох принижується ледь чи не на кожному кроці. мене глибоко обурює тенденція молоді до расизму. тиждень тому я побачив, як молоді люди віком приблизно 20 років принижували чорношкірого, кажучи йому їхати додому збирати банани, навмисне наслідуючи звуки, які мавпи. це так підло і ницо, що просто не вистачає слів, аби виразити свої почуття. більш того, це цвіт нації, ті, хто творитиме її майбутнє. людську гідність принижують, використовуючи й інші відмінності когось від більшості. так, багато кого принижують через надлишкову вагу, низенький зріст, дивну зачіску, релігійні вірування, мову та націю. справді, випадки такого приниження стаються настільки часто, що навіть іноді можна просто їх не помітити. добре, якщо хтось сприймає їх як жарт, але чимало людей глибоко стурбовані глузуванням. отже, можу ствердно відповісти, що ми часто стаємо свідками приниження людської гідності. дуже важливо не ігнорувати їх, а по можливості відстоювати правосуддя. а головне, не дозвольмо нашим серцям настільки огрубіти, щоб самим розпочати принижувати інших!

Зай прис ім діє