Проведите дебаты на тему "неравенство людей: за и против" и оформите из результатов в рубрике "дискуссионый клуб". ! !

Против: 1. это лишний повод одним, чувствовать свое превосходство над другими. богатство способно ослепить человека, внушить ему поддельное чувство власти и превосходства над другими. 2. неравенство людей к рабству, к закрепощению. если мы вспомним наше государство до 1861 года, то сможем увидеть, как у одного человека есть права, а другой ни то что прав не имеет, а считается "личной вещью" своего хозяина, кошмар да и только! 3. неравенство порой не позволяет оценить людей по достоинству. людям предпочтительно общаться с теми, кто имеет высокий социальный статус, туго набитый кошелек, совершенно забыв про богатство человеческой души и внутреннего мира. 4. неравенство пораждает и преступность. порой, с целью обогатиться, люди идут на безумные поступки, часто на те, которые являются противозаконными! за:   1. неравенство в демократической стране позволяет тебе почти любыми средствами добиться того, что ты захочешь, если у тебя есть стремление к этому и желание. 2. неравенство побуждает людей стремиться к чему-то добиваться своих целей, а не стоять на месте. если хочешь хорошо жить - работай, ищи всякую возможность повысить свое материальное и социальное

Місцем скликання спочатку обрали м. Анкіру в Галатії, але потім була обрана м. Нікея — місто, що розташовувався недалеко від імператорської резиденції. У місті знаходився імператорський палац, який надали для засідань і розміщення його учасників. Єпископи повинні були з'їхатися до Нікеї на 20 травня 325 року. Але офіційно імператор відкрив засідання собору лише 14 червня, а вже 25 серпня 325 року собор був закритий.

У той час на Сході було близько 1000 єпископських кафедр і близько 800 — на Заході. Таким чином, на соборі була присутня приблизно 6-а частина вселенського єпископату.

На соборі був присутній імператор як слухач. За свідченням Євсевія Кесарійського імператор діяв як «примиритель». Дослідники назвали «головою» собору Осію Кордубського, який у списках учасників собору значився на 1-му місці; висловлювалися також припущення про головування Євстафія Антіохійського і Євсевія Кесарійського.

Євсевій вказував, що імператор Костянтин був розчарований церковною боротьбою на Сході між Олександром Олександрійським й Арієм, і в посланні до них запропонував своє посередництво. У ньому він пропонував залишити цю суперечку. Подавачем цього листа імператор обрав єпископа Осію Кордувійського, який, прибувши до м. Олександрії, зрозумів, що питання насправді вимагає серйозного підходу до його вирішення. Оскільки на той час вимагало рішення також і питання про обчислення пасхалій, було прийнято рішення про проведення Вселенського собору