Права людини і громадянина в якобинській франції

26 серпня 1789 р. установчі збори під тиском народного революційного піднесення прийняли декларацію прав людини та громадянина - програмний документ французької буржуазної революції. вона складалася із 17 статей, базувалася на положеннях теорії природного права і, на противагу королівському само­державству, проголошувала:

принцип національного верховенства, згідно з яким нація це єдине джерело влади; непорушність невід'ємних природних прав людини (свободи, власності, безпеки, опору гнобленню та ін.); рівність людей перед законом; принцип поділу влади (на законодавчу, виконавчу та судову); відповідальність і підзвітність посадових осіб; принцип презумпції невинуватості; свободу слова, совісті та преси; рівномірний розподіл податків між усіма громадянами відповідно до їхнього матеріального становища.

декларація прав людини та громадянина мала величезне револю­ційне значення в боротьбі проти феодально-абсолютистського ладу, за буржуазне-демократичні права і свободи. вона зумовила під­несення революційного ентузіазму у франції, її із захопленням сприйняли передові люди інших країн. принципи декларації справили величезний уплив на боротьбу всіх народів європи проти феодального й абсолютистського гніту. ^

объяснение:

в обязанности сеньора входят:

давать вассалам в "держание" землю;

вызволять из плена;

не допускать разорения;

защищать от нападений других феодалов;

защищать от восставших крестьян;

заботиться о осиротевших детях.

в обязанности вассала входят:

выступать по приказу в поход;

участвовать в суде сеньора;

выкупать его из плена;

ему советом или деньгами (или и тем, и тем)