Текст опис ,розповідь ,міркування про гриби

Твір «восени – по гриби» в осінню пору люди прямують до лісу на «тихе полювання». їхня «зброя» - це кошики та відерця. вони шукають гриби. адже саме восени грибки непомітно виростають в шарі мокрого осіннього листя. гриби треба вміти розрізняти, адже існують їстивні гриби та отруйні. збирати все підряд заборонено, бо можна сильно отруїтися. простіше за все розрізняти маслюки - вони неначе облиті маслом. є ще в осінньому лісі також гарні білі гриби, руденькі лисички, тоненькі опеньки, маленькі рижики, біленькі грузді та зеленуваті сироїжки. багато виростає восени грибів неїстівних, які до того ж маскуються під їстивні. наприклад, бліда поганка дуже схожа під сироїжки, але у неї є характерні кільця та обгортки унизу ніжки. всі гриби, хоч їстівні, хоч отруйні, покликані очищати ліс при підготовці до зими. тому гриби треба зрізати акуратно ножичком, а не висмикувати з коренем. якщо висмикнути гриб, то в землі не залишиться грибниці. це означає, що гриб не виросте знову. отже, коли наступного разу прийдеш до лісу, грибів буде вже менше. а шкоди природі робити не треба, тому що люди в лісі знаходяться у неї в гостях. небезпечно збирати дуже старі або червиві гриби. ще не варто зрізати маслюки в тих місцях, де може бути радіація. найкрасивіший гриб в осінньому лісі – мухомор. він вбраний, неначе на парад. мухомор має червоний капелюшок з білими крапками. цей гриб сильно отруйний. я десь чув, що є такі хитруни по селах, які примудряються за особливим рецептом виварювати мухомори. і потім їдять їх! але я не дуже в таке вірю,тому нікому не раджу робити експериментів з грибами.

    кожна людина має в житті свою мету. у більшості вона одна – знайти своє кохання. та ми часто не помічаємо, що самі будуємо перешкоди на шляху досягнення цілі. ви запитаєте як? та людина просто починає гнатися за порожньою зовнішністю, а не за багатою душею. нині ми спостерігаємо і таку   проблему, що батьки молодих людей із заможних родин аж ніяк не хочуть чути про одруження своєї доньки хлопцем із незаможної родини. виходить у стосунках кохання не головне ?        

видатна письменниця ольга кобилянська у своєму творі «земля» піднімає одвічну проблему засудження батьками кохання молодих людей із різних, за грошовим статусом, сімей. івоніка федорчук хоче одружити свого старшого сина з нелюбою йому парасинкою тільки тому, що їхні наділи «граничать між собою, становлять одну рівнину, їх сила однакова». але михайло йде на конфлікт з батьками, бо дійсно кохає анну, не зважаючи на те, що вона бідна наймичка.  покохавши бідну дівчину михайло готовий зректися навіть спадкової землі і податися в місто з коханою, якщо батьки не дадуть їм благословення.     неможливо також   оминути талановиту комедію івана  карпенко-карого «хазяїн». по при висміювання людської пристрасті до збагачення автор також звертається до проблеми кохання за розрахунком. усі помисли пузиря спрямовані на одержання прибутків, і він дає фальшиву згоду на шлюб своєї доньки соні і вчителя калиновича, лише заради власної вигоди. у питаннях кохання і шлюбу соня сміливо й рішуче відстоює своє право на щастя. вона обрала собі нареченого, не через гроші (звичайний вчитель – небагатий), а за покликом серця. і вона згодна вийти за нього заміж, навіть коли батько не дасть на це дозволу.         отже, кохання – це світле почуття, що для декого стає сенсом життя, і дійсно, у стосунках воно найголовніше: люди ладні віддати всі багатства і статки, заради того, щоб бут з коханою людною.