Первая российская революция. реформы политической системы 1905-1907 какие причины этой революции ?

Вроссии к 1905 году сложилась непростая ситуация. мировой кризис начала 20 века тяжело сказался на россии.огромный государственный долг после -турецкой войны не давал возможности использования ресурсов на внутренние нужды государства. неразвитость аграрного сектора, низкая покупательная способность подавляющего большинства населения страны тормозили развитие всей . отсутствовали новые институты законодательной и исполнительной власти.медленно приспосабливалось к новым условиям поместное дворянство. большинство мелких и средних собственников стремительно теряло землю, перезакладывая свои владения. хозяйство велось по старинке, земли просто сдавались в аренду крестьянам под отработки, что не могло принести высоких прибылей.доходы, полученные помещиками от государства при выходе крестьян из крепостной зависимости, «проедались» и не способствовали развитию помещичьих хозяйств на капиталистических началах.крестьяне страдали от безземелья, налогов, выкупных платежей. подати и другие поборы поглощали не менее 70% доходов крестьянских хозяйств. крестьяне, которые уходил в город на заработки, вынуждены были соглашаться на любую работу. тем самым тормозилось внедрение передовой техники, т.к. квалификация таких рабочих была низкой.развитие российской индустрии имело ряд отличительных черт: первая - ведущая роль государства, которое посредством кредитования и государственных заказов стимулировало развитие производства, что приводило к зависимости предпринимателей от чиновников; вторая - большая доля иностранного капитала, в основном бельгийского и французского, который доминировал в тяжелой промышленности, например, в угледобывающей промышленности 70% составлял иностранный капитал, а в металлургии - 42%.степень эксплуатации рабочих в россии была высока: капиталисты забирали с каждого рубля, заработанного рабочим, в виде прибыли 68 коп. в обработке минералов, 78 - в обработке металлов, 96 - в пищевой промышленности. расходы в пользу рабочих (больницы, школы, страхование) составляли 0,6% текущих расходов предпринимателей.противоречие между начавшейся в стране капиталистической модернизацией и сохранением докапиталистических форм хозяйства приводили к промышленному спаду производства. помещичье землевладение, малоземелье, аграрное перенаселение, кустарная промышленность приводили россии к .

ОбъяснІсторія створення таблиць пов'язана з так званою першою сецесією (тобто залишення плебеями Риму). Відповідно до розповіді Тита Лівія у 494 р. до н. е. плебеї, які знемагали від утисків патриціїв і були обтяжені боргами, відмовилися виступити у військовий похід і в повному озброєнні пішли з Риму на Священну гору, де стали табором. Залишення плебеями Риму породило паніку: зменшувалася боєздатність римської армії, крім того, не виключалася можливість, що плебеї можуть заснувати самостійну державу. Патриції змушені були почати переговори і піти на поступки: була створена спеціальна магістратура народних трибунів, яка у подальшому набула величезного значення. Народні трибуни могли обиратися лише з плебеїв і користувалися недоторканністю. Спочатку їхні обов'язки полягали в захисті плебеїв від сваволі патриціанських магістратів. У зв'язку з цим вони одержали право призупиняти втілення в життя розпоряджень цих магістратів (право veto — «забороняю»). Спочатку обиралося два трибуни, потім їх кількість збільшилася до 10.

Вимога плебеїв записати правила звичаєвого права привела до створення комісії з трьох осіб, що була відправлена в Грецію для вивчення законів Солона. Після повернення комісії в Рим був скасований консулат і обрано 10 осіб для написання законів — decemviri legibus scribendis. Протягом 451 p. до н. е. вони написали 10 таблиць і винесли їх на схвалення центуріатних коміцій. Але оскільки таблиці не становили собою повного зібрання звичаєвого права, наступного року нові децемвіри винесли на схвалення центуріатних коміцій ще дві таблиці . Так виникли Закони XII таблиць — збірник законів, який був дуже важливою кодифікацією римського цивільного права.

Текст Законів XII таблиць повністю не зберігся. Оригінальний текст Законів був, ймовірно, записаний на мідних плитах і зник під час війни з галлами. Але ці дуже популярні Закони невдовзі були повністю реконструйовані завдяки тому, що вони багаторазово в історії Риму використовувалися, цитувалися, переказувалися і коментувалися. Закони містять настанови з різних розділів права.

Отже, перша римська кодифікація права припадає на середину V ст. до н. е. Вона одержала назву «Законів XII таблиць ». Протягом багатьох століть вони вважалися в Римі основним джерелом права — публічного і приватного (fons omnis publici privatigue juris).

Свою назву Закони одержали у зв'язку з тим, що були написані на 12 дерев'яних дошках, що виставлялися на міській площі. Тому ніхто не міг «посилатися на незнання закону». За деякими відомостями, від усякого юнака, що вступає в ряди громадян, вимагалося знання законів напам'ять. Вважалося, що без цього не можна виконувати обов'язки громадянина, особливо суддівські.ение: