Наведіть приклади іронії,гумору в творі «мандри гуллівера»

Роман д.свіфта "мандри гулівера"  це твір-пародія на ійську монархію. тому він    містить у собі різні засоби комічного.  іронія – це насмішка, яка має зовні благопристойну форму. гумор – відображення смішного  в доброзичливому, жартівливому тоні. " п'ять чи шість кандидатів просять у імператора дозволу розважити  його та двір танцями на канаті, і той, хто найвище підстрибне і не впаде, одержує посаду".   "імператор бере в руки палицю й тримає її горизонтально, а претенденти, ідучи один за одним, то стрибають через неї, то пролазять попід нею, туди й назад, залежно від того, підіймає чи опускає палицю імператор.   хто виконує всі ці штуки найдовше і з найбільшою спритністю, той дістає в нагороду синю нитку; другий приз - червона нитка; третій - зелена. їх носять замість пояса, двічі оперезавшись круг стану, і рідко трапляється вельможа, не прикрашений хоча б одним таким поясом".  "імператор вигадав собі дуже оригінальну розвагу. він попросив мене стати і якнайширше розставити потім він наказав своєму головнокомандувачеві вишикувати військо зімкнутими лавами і провести його церемоніальним маршем піді мною: піхоту по двадцять чотири чоловіки в ряд, а кінноту - по шістнадцять,- виставивши списи, з барабанним боєм і розгорнутими прапорами. в параді взяли участь три тисячі піхотинців та тисяча вершників. його величність наказав, під страхом смертної кари, щоб кожен солдат під час параду поводився якнайчемніше щодо моєї особи. це не перешкодило, проте, кільком молодим офіцерам, проходячи піді мною, глянути вгору. і, по правді признаюся, штани мої були тоді в такому жалюгідному стані, що ті офіцери мали підстави досхочу посміятись і подивуватися де з чого"." може нібито в нас усе гаразд, насправді над нами тяжать два лиха - гострі партійні чвари всередині країни і можливий напад надзвичайно могутнього зовнішнього ворога. сімдесят місяців тому в нашій імперії утворилися дві ворожі партії - відомі під назвою  тремексенів і слемексенів,  від високих і низьких підборів на черевиках, чим вони відрізняються одні від одних".

Ломоносов михаил васильевич (1711-1765 гг. )  великий ученый, философ, основатель московского университета. родился в селе денисовка архангельской губернии, в семье . в 1731 г. поступил учиться в славяно-греко-латинскую академию в москве. в 1735 г. был послан в петербург в академический университет, а в 1736 г. —в германию, где учился сначала в марбургском университете (1736—1739 гг.) , а затем во фрейбурге в школе горного дела (1739—1741 гг. ) у горного советника и. генкеля.  после возвращения в россию в 1741 г. ломоносов стал адъюнктом класса академии наук в петербурге, а в 1745 г — профессором . с 1748 г. ломоносов работал в учрежденной по его инициативе лаборатории академии.  до 1748 г ломоносов занимался преимущественно исследованиями, а в 1748—1757 гг. его работы были посвящены главным образом решению теоретических и экспериментальных вопросов . его труды, относящиеся к , , , наукам о земле, астрономии, стали рубежом в развитии науки, отграничивающим натурфилософию от экспериментального естествознания. ломоносов изложил основы атомно-корпускулярного учения, разработал кинетическую теорию теплоты, обосновал необходимость привлечения для объяснения явлений и предложил для теоретической части название « » , а для практической части — «техническая » . он также обратил внимание на основополагающее значение закона сохранения веществ в реакциях.