Якою повинна бути людина щоб про неї в народі складали пісні

людина, людство, людяні як схожі між собою ці слова.

усі люди з’являються на світ однаковими. діти плачуть, сміються, радіють. то чому ж не кожна дитина, виростаючи, стає хорошою людиною? мабуть, багато залежить від батьків, їхнього ставлення до виховання. з раннього дитинства мати привчає мене бути добрим, щедрим, працьовитим. батько навчає мужності, сміливості, вміння постояти за себе. вчителі свій досвід, відкривають у нас ті здібності і таланти, про які ми і гадки не мали.

справжня людина повинна бути доброзичливою, чесною, мужньою. я най­більше ціную чесність, і сам намагаюся бути чесним. чесність — як власна гідність, вона викликає повагу з боку інших людей. не можна бути заздрісним і злим. людина, яка є рідним, близьким і просто тим, хто потребує підтримки в скрутну хвилину, заслуговує на пошану. справжня людина піклується про своїх батьків, бо це найближчі люди на землі. вона радіє успіхам друзів, не ба­жає зла .

але всі ми — люди. і у всіх є свої бажання та уподобання, які іноді беруть гору над розумними законами моралі. я вважаю, що як ти будеш поводитись, так само до тебе будуть ставитися твої друзі, вчителі, батьки. кожна людина повинна прожити своє життя так, щоб їй не було соромно за прожиті роки.

Мене рабудила мама і сказала подивитися у вікно. там я побачив дерева та ялинки. вони були прикриті маленькими кристалами льоду. це була перша паморозь! вона була і на дахах, і на стовбах, стінах і на дорозі.її було не так багато,але дуже красиво і чарівно одночасно! коли дув вітер,паморозь осипалась і було враження що, з неба маленькі прозорі кристали. я пішов на вулицю і був ще більш вражений! там я відчув легкий подих зими. адже вона вже так близько.