Про що йдеться у вірші за сибірська сонце сходить

Упісні «за сибіром сонце сходить» розповідається про повернення кармалюка із сибіру і його боротьбу проти експлуататорів. з ім’ям свого ватажка трудящі маси того часу зв’язували болі свої і радощі, сподівання і надії («ви на мене, кармалюка, всю надію майте»). вони виявляють до кармалюка як народного месника велику пошану і любов, оспівують і прославляють його у своїх піснях. у народній творчості кармалюк виступає незвичайним красенем і могутнім богатирем. кармалюк не лише мститься панам за кривди, а й прагне соціальної справедливості, він роздає бідним усе те, що забирає у поміщиків та багатіїв. він ставить громадські, народні справи вище від особистих. людське лихо і убозтво та гаряче бажання запобігти йому змусило кармалюка покинути дружину, дітей і стати борцем проти кріпацтва.трудящі маси селянства ненавиділи панщину, тяжкі повинності та непосильні податки і з гнівом протиставляли свою убогість розкошам багатіїв. у пісні підкреслюється, що кармалюк боровся проти гнобителів не один, а разом з вірними йому людьми, бойовими друзями, яких він називає «славними хлопцями». боротьбу проти панства, яку самовіддано веде кармалюк, народ схвалює як справедливу і священну справу. звичайно, устим кармалюк не був і не міг бути в тодішніх умовах свідомим революціонером, який би піднісся до боротьби проти царизму, до політичних вимог, щодо до зміни державних порядків. тому очолений ним рух селянства мав стихійний, неорганізований характер. а робітничий клас тоді ще не був цілком сформований і не міг внести в селянський рух елементи організованості і політичної свідомості. не дійшовши до розуміння справжніх шляхів боротьби із соціальним злом, нерівністю, народний месник обмежувався вимогою справедливого розподілу майна і грошей, відібраних у багатіїв, між бідними людьми. ясна річ, що вибраний кармалюком шлях боротьби за соціальну нерівність був нереальним, не міг принести перемоги, але в той же час він мав прогресивний характер. а если коротко розповідь про устима кармалюка, який після повернення із сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик».

Ось і закінчується осінь.діти ходять до школи.врожай зібрано.а у ганнусіної бабусі в садочку залишилося яблуко.одне.але таке гарненьке.висить воно собі високо на гілці, та думає: -я таке гарне,таке смачне.хто ж мене дістане та скуштує? тут прибігла ганнуся.-бабуню,бабуню! я сьогодні краще всіх в класі відповідала! -молодець,моя люба! а яблуко почуло, та й зірвалося з гілці.-бабуню,дивись яка краса! оце так яблуко! "краще мене зкуштує гарна дівчинка,ніж я буду висіти."-вирішило яблуко. можеш ще щось