Твір на тему українські перлина усної народної творчості

народна — це високомистецьке явище, вираз народного таланту в романтичному стилі. виникає в похоронному обряді й означає «пісня до танцю» ритуального, обрядового, який виконувався під час похорону молодої, трагічно загиблої дівчини (в русальних піснях це поминання). тобто в і сконцентровано вираження емоцій. у багатьох культурах, і в українській зокрема, є елемент обожнювання, фетишизації жінки-матері. тому загибла дівчина виступає символом загиблого роду. ритуальний танець здійснювався із відповідним пісенним . у пісню впліталася оповідь про те, чому загинула дівчина, хто в цьому винен. так і виникала . походження позначилося й на структурі: твір має конфлікт, кульмінацію, трагічний фінал. містить елемент фантастичного перетворення (герої стають тополею, дубом, птахом). пізніше цей факт перетворення стає одним із характерних художніх прийомів . віршована форма твору зумовлена тим, що рима та ритм були й будуть засобом впливу на людину.              основними темами народних є кохання, право вибору своєї правди в житті, боротьба за кохання. у часи первіснообщинного ладу перешкоду чинили батьки. якщо дитина не корилася, мати силою влади, прокляття за непослух перетворювала її на камінь, птаха, дерево. у найдавніших перетворення є покаранням, у хронологічно пізніших — перетворення відбувається після загибелі, смерті героя та є виявленням торжества. особливістю є зображення героїв сильної волі. такі характери найчастіше зустрічаються у творах драматургічних жанрів. так, у і «бондарівна» розповідається про горду дівчину, яка відмовила пану каньовському в залицянні й забажала обрати краще смерть, ніж життя з нелюбом: «ой волю ж я, пан каньовський, в сирій землі гнити. ніж з тобою поневолі на цім світі жити! » пан застрелив дівчину, а батькові дав грошей, примовляючи: «ой на ж тобі, старий бондар, таляриків бочку, — оце тобі, старий бондар, за хорошу дочку! » у і частково представлено елементи похоронного обряду: «ой поклали бондарівну на тесову лавку, поки звелів пан каньовський викопати ямку», «лежить, лежить бондарівна день та ще й годину, поки звелів пан каньовський зробить домовину» — за народним звичаєм, мрець мав відбути добу в своїй хаті. «ударили в усі дзвони, музики заграли, а вже ж дівку бондарівну навіки сховали! » — зображено обов'язковий елемент поховання молодої дівчини — музичний ід дійства. твір насичений епітетами, звертаннями, повторами, окличними реченнями.                у і «козака несуть» показано загибель молодого козака, якого оплакує дівчинонька. твір характеризується виразністю, стислістю, напруженістю емоцій. у і для посилення драматичності використовуються повтори: «а.за ним, за ним/ його дівчина/ білі рученьки ломить./ ой ломи, ломи білі рученьки».              трагічна смерть козака оспівана в і «ой на горі вогонь горить», у якій оповідується, як козак устиг запалити вогонь на знак нападу ворогів, а сам урятуватися не зміг і тепер «,/ порубаний, постріляний./ китайкою покриваний». і тільки вірний кінь розкаже батькам про смерть сина. мова твору характеризується використанням метафор, повторів.              смерть молодого хлопця, удовиного сина, описується в і «ой летіла стріла». парубка оплакують рідні, та горе матері найбільше: «де матінка плаче. там дунай розлився», «ой матінка плаче. поки жити буде». серед художніх засобів особливу роль відіграє гіпербола, метафора та повтори.народні є відображенням вірувань, світогляду українців, це невичерпне джерело творчого натхнення для поетів і письменників різних епох.