Яку роль у розвитку тогочасного європейського суспільства відігравала мода?

зміни, що розпочалися в усіх сферах життя європейців, охопили і світ одягу. поширилося правило не просто одягатися, а слідувати моді, змінюючи щорічно фасони суконь і камзолів. а втім, вир моди захопив не всіх. одяг бідняків і селян залишався незмінним. ігнорування моди — сумна традиція бідноти, хоч би де і коли вона жила. селяни мали один незмінний робочий одяг і святкове вбрання, що переходило від батьків до дітей.

заможні європейці стали тими суспільними верствами, завдяки яким у xvi — першій половині xvii ст. запанувало царство моди. з кожним роком шаленство моди дедалі більше охоплювало життя знаті. венеціанський посол при дворі французького короля генріха iv повідомляв, що “ не вважають заможною, якщо у неї немає 25—30 туалетів різного фасону і якщо вона не переміняє їх щоденно”. так у європі встановлювалося царство моди, основним правилом якого було мати можливість змінювати гардероб відповідно до конкретних обставин. остаточно це правило встановилось у європі наприкінці xvii ст. відтоді мода поширювалась у світі у своєму новому значенні: не відставати від сучасності. сприйняття суспільством моди стало свідченням його готовності до змін і перетворень. сучасний дослідник цієї епохи фернан бродель визначив цю особливість так: “майбутнє суспільствам, які навчилися відкидати давні традиції”.

у європі щороку мінялися фасони одягу; штани і плащі ставали то довгими, то короткими; рукава вузькими або широкими; коміри то нагадували жорна млинів, то перетворювалися на ледь помітну смужку. зміни в моді були свідченням того, хто на той момент був популярним у європі. законодавцем моди ставав той, ким найбільше захоплювалися європейці.

наприкінці xv — на початку xvi ст. законодавцями мод у європі були італійці. пишний костюм доби італійського відродження з широкими рукавами, золотим і срібним шиттям, парчею, єдвабом та оксамитом був прикладом для значної частини європейських країн. у xvi ст. у вищих верствах суспільства набув популярності суворий, застебнутий аж до верху чорний костюм, запроваджений іспанцями. він неначе символізував переваги “всесвітньої” імперії католицького короля. на початку xvii ст. поширився голландський стиль — комір із мережива та обов'язковий капелюх із високою тулією. він уособлював економічне зростання нової європейської держави — голландії. проте і цей стиль не утримався довго. його заступив французький костюм із яскравим шовком і вільним кроєм.

наслідування моди поступово перетворилося з примхи на стимул, поступування суспільства. завдяки їй розвивалися виробництво, торгівля, виникали нові підприємства і галузі виробництва.

состоящее в основном из испаноязычных метисов, латиноамериканское общество уже в конце 18 века стояло на твёрдом пути к построению революционного социализма, что не могло не встревожить европейцев, которые отставали от латиноамериканцев в этом инновационном вопросе.