Чи були українці на кінець xix століття нацією? відповідь обгрунтуйте.

так, тому що нація – це велика, стала група людей, об'єднаних спільним походженням та історією, мовою, культурою, самосвідомістю та певними інтересами. нація – це явище історичне, яке виникає на певному етапі розвитку людства. швидке формування сучасних націй відбувається у період розвитку капіталістичних відносин.

на формування української нації вплинув ряд чинників. однобічне профілювання економіки україни і перетворення її на сировинний придаток росії, поява значної маси незайнятих селян активізувала міграційні процеси. негативним чинником, що уповільнював процеси становлення української нації, була відсутність власної держави, національної еліти, у руках якої перебували б економічні і політичні засоби консолідації українського народу. україна була поділена між російською та австро-угорською імперіями. (ї статус як внутрішньої колонії імперій суттєво обмежував розвиток соціальної структури українського суспільства та його національної культури. переважання в колоніальній адміністрації вихідців із росії (на сході) або з польщі (на заході), заохочування переселення російського населення в регіони україни з бурхливими темпами промислового розвитку, так само, як і збільшення польського населення в західноукраїнських містах, призвели до русифікації або полонізації міст україни. та оскільки з початком модернізації саме міста перетворюються на арену вирішальних політичних подій, ця обставина суттєво гальмувала розвиток української національної свідомості.

панування в східноукраїнських містах російської колоніальної адміністрації, а в західноукраїнських – польської фактично позбавляло українських селян, які розорювались і переселялись у міста, ефективного соціального й правового захисту, руйнувало їхні надії на можливість утриматися в міському середовищі, витримати соціальну конкуренцію з неукраїнським населенням. це значною мірою спричинило еміграцію українців-селян за межі україни.

процес консолідації української нації значно прискорився після ліквідації феодально-кріпосницьких відносин у середині xix ст. визначальну роль у цьому процесі відігравала та частина українських земель, що відома в історії під назвою наддніпрянщини. загалом територія україни xix ст. охоплювала 850 тис. км2, із них 9/10 перебувало під владою російської, а решта – під владою австроугорської імперій. українське населення східної галичини, північної буковини й закарпаття бачило в наддніпрянській україні свій природний центр, а відтак - прагнуло до возз'єднання з ним, щоб створити єдину соборну (об'єднану) незалежну національну державу.