Главная мысль и где она спрятана читательский дневник весна . когда весной разбитый лед рекой взволнованной идет, когда среди полей местами чернеет голая земля и мгла ложится облаками на полуюные поля, мечтанье злое грусть лелеет в душе неопытной моей. гляжу, природа молодеет, но молодеть лишь только ей; ланит спокойных пламень алый с собою время уведет, и тот, кто так страдал, бывало, любви к ней в сердце не найдет.

Є таке важливе правило: встав вранці, вмився, привів себе в порядок, а тоді відразу приведи до ладу свою планету.

Ось в чому моя таємниця: пильним є лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.

Якщо йти весь час прямо, далеко не зайдеш.

Ніколи не треба слухати, про що розмовляють квіти. Треба лише милуватися ними і вдихати їхній аромат.

Я боюся стати таким, як ті дорослі, яких цікавлять лише цифри.

Діти мають бути дуже поблажливими до дорослих.

Треба перетерпіти дві-три гусениці, щоб побачити метелика.

Якщо стане сумно, подивіться, як заходить сонце.

У кожної людини свої зірки.

Знаєш, чим хороша пустеля? Десь глибоко в ній ховаються джерела.

Інша робота може і почекати, шкоди від цього не буде. Але якщо дати волю баобабам, буде біда.

З кожного потрібно вимагати лише те, що він може дати. Влада має вестися з розумом.

Мабуть зірки світять, щоб в той чи інший момент кожен міг знайти свою.

Объяснение: