«почему каторжане любят соню и ненавидят раскольникова? » (по роману «преступление и наказание» ф.м.достоевского? )

Раскольников грубо и нехорошо обращался с соней, хотя она была ему верна и делала все, чтобы хоть как-то ему в этот трудный момент, арестанты же видели все старания сонечки и полюбили ее за ее добрую натуру. самого раскольникова не взлюбили сразу, во-первых, он не принимал свою вину, он винил себя только за то, что совесть его заставила явиться с повинной. вроде как он хотел суициднуться как какой-то герой (не помню имя). во-вторых, он был атеистом и не верил в бога. вроде все, что-то мог упустить, т.к. читал давноо)

Здитинства артур ріс у величному замку, його батьки були невільниками свого високого становища, проте хлопчикові це було чуже. він відрізнявся живою і мрійливою ​​душею. коли йому було вісім років, стало зрозуміло, що він схожий на лицаря або шукача пригод. так, наприклад, побачивши картину розп’яття христа, він вирішив зафарбувати цвяхи і кров на руках нещасного, бо вважав це непрааильно. ассоль рано втратила матір, і її виховав батько — суворий і замкнутий лонгрен. односельці їх цуралися, так як за версією власника таверни лонгрен був жорстоким і безсердечним. він не врятував його, коли того відносило в море. а те, що  через нього  померла мері, мати ассоль, власник таверни промовчав. з тих пір ассоль та її батька в селі недолюблювали, їх уникали. крім того, ассоль вважали несповна розуму  після її розповіді про зустріч з чарівником, який обіцяв, що за нею колись приїде відважний принц на кораблі з червоними вітрилами.