Краткое содержание сказок льва толстого акула прыжок птичка лев и собачка

культура — специфічний спосіб існування людини в природі.

людина — єдиний носій свідомості, який досяг ступеня думки.

чим гармонійніша взаємодія людини і природи, тим якісніше її життя з точ­ки зору культурного розвитку. залучаючись до культури, людина стає людиною. у мові за поняттям «культурна людина» закріпилося значення, яке має на увазі дотримання людиною певних правил, норм, соціальних установок, які визначають її поведінку в суспільстві. це добровільне визначення тих меж, які встанов­лені суспільством. у суспільстві мають бути ідеали, вони не можуть знаходити своє вираження тільки у матеріальному задоволенні, у вигоді. дуже важливо розв’язувати питання духовного життя людей, утверджувати вікові цінності, які людство накопичувало протягом віків, передавало із покоління в покоління.

культура формує особистість певного типу, якій притаманні ті чи інші мо­ральні якості, світоглядні орієнтири, рівень інтелектуального розвитку, естетич­ні уподобання тощо.

сама людина формує себе у процесі своєї діяльності, тому культура є мірою людського в людині, характеристикою розвитку людини як суспільної істоти.

слово «культура» почало використовуватись як науковий термін з другої половини xviii ст. — в епоху просвітництва. мислителів того часу турбува­ло питання про специфіку людського буття, про те, що обумовлено «людською природою» і що формує саму «людську природу». просвітники прагнули знай­ти ідеали людського буття й визначити напрями розвитку соціального прогресу.

тоді й виникла необхідність у спеціальному понятті, в якому була б логічно оформлена ідея існування особливостей людського буття, з якими пов’язаний розвиток здібностей людини, її розуму і духовного світу.

розвиток цієї ідеї виявив два її аспекти:

•    культура трактувалась як засіб удосконалення людини, її духовного життя і моральності, виправлення недоліків і вад суспільства за про­світництва й виховання людей;

•    культура розглядалась як спосіб життя, що реально існує та історично змі­нюється. його специфіка обумовлена рівнем розвитку людського розуму, науки, мистецтва, виховання, освіти.

ці протиріччя стимулювали подальшу еволюцію уявлень про культуру.

•    пригадайте, що таке духовна та художня культура.

iii.        бесіда «мистецтво – діяльність людини»

учні пригадують, що таке мистецька діяльність, художній образ, вислов­люють свої думки з приводу мистецької діяльності (як впливає творчий процес на формування особистості тощо).

iv.        продовження лекції

в основі творів мистецтва лежить певна ідея в її емоційному, живому зоб­раженні. кордон між художнім світом і світом реальним завжди був рухливим. ступінь умовності відображення дійсності залежить від специфіки мови кож­ного виду мистецтва і неоднаковий для різних художніх епох. художній образ може набувати характеру символічності, доки не втратить зв’язок з дійсністю і не перетвориться на нерозшифрований знак. і, навпаки, він може бути ілюзор­ним до певної межі, оскільки у мистецтва завжди є узагальнюючий момент.

створення художнього образу та його сприйняття дві сторони одного художнього процесу, що відбувається у спільному змістовому просторі.

художній образ  — поєднання дійсності й творчої індивідуальності митця. його створенню підпорядковується увесь комплекс усвідомленої та неусвідом-леної (спонтанної) діяльності суб’єкта. образне мислення митця завжди несе відображення картини світу тієї епохи, в яку він творить. митець — генератор ідей і носій світогляду одночасно, він той ланцюг, що пов’язує внутрішньо ху­дожні процеси і світоглядні настанови суспільства. він надає імпульс, програ­му для переробки інформації, стимулює думку глядача, а глядач у свою чергу порівнює художній твір з дійсністю і намагається відтворити образ, який був в уяві митця. але все ж істина для глядача — те, як він зрозумів твір, а не те, що відтворював художник.

поміркуйте і наведіть приклади творів різних видів мистецтва щодо відоб­раження світу людини у мистецтві.

v.          є завдання

підготовка до семінару «культура і її роль у суспільстві».

орієнтовні завдання

підготувати короткі дослідження мистецької діяльності окремих май­стрів різних напрямів: музикантів, співаків, художників, танцюристів й визна­чити, в чому полягає оригінальність їх творчого пошуку, як вони за мистецьких засобів виразності власні почуття, емоції, мрії тощо.