Диалог на украинском язіке(не большой) !

Мамо, а куди ми йдемо? - ми йдемо, доню, на прогулянку до прекрасного місця - нашого парку. - ой, як гарно. а що ми там робитимемо? - будемо дихати свіжим повітрям, фотографуватися. - тату, а можна там покататися на атракціонах? - а ти не боїшься, дитино? - ні, мені дуже хочеться. - якщо хочеться, то будеш кататися.  - ура! як добре! мамо, а хочешь зі мною? - добре, донечко. ой, дивись яка білочка пробігла. бачиш? - так, так, бачу, он вона на дерево пригає. дивно так, вона така спритна. - вона така, бо людей боїться та багато часу шукає собі їжу, тому їй потрібно багото пересуватися. - а я не хочу, щоб вона мене боялась. дай мені горішків, я її кормити буду. - дивитсь, сонечко, вона тебе не боїться. як гарно! - тато й мамо, мені так подобається. давайте сюди приходи часто. - добре, доню, а зараз ходімо далі.

  давнє прислів’я говорить: «хто мови цурається, хай сам себе стидається» — і я повністю згоден з ним, адже без мови немає народу.    моя рідна мова — українська. і я дуже пишаюся, що маю змогу говорити нею, адже це наймилозвучніша мова у світі. не знаю я іншої такої, солов’їної, рідної, красивої, з таким словниковим запасом.     я вважаю, що бути українцем і не розмовляти своє мовою  соромно. хіба ж можна жити на україні і не любити мови? якщо ж ви вважаєте, що розмовляти на українській не престижно чи не модно, то мені вас шкода, адже саме українська мова, на мою думку, є найпрестижнішою. бо саме українською розмовляли видатні діти україни тарас шевченко, іван франко, леся українка і інші..бо ж саме на українській мові написані тисячі віршів, пісень, поем. тому саме не розмовляти на українській соромно, а не розмовляти.    отже, для мене моя мова найкраща і наймилозвучніша, і буду робити все аби вона надалі процвітала.