Діалог прогулянка в парку батьки і діти

  - мамо, а куди ми йдемо? - ми йдемо, доню, на прогулянку до прекрасного місця - нашого парку. - ой, як гарно. а що ми там робитимемо? - будемо дихати свіжим повітрям, фотографуватися. - тату, а можна там покататися на атракціонах? - а ти не боїшься, дитино? - ні, мені дуже хочеться. - якщо хочеться, то будеш кататися.  - ура! як добре! мамо, а хочешь зі мною? - добре, донечко. ой, дивись яка білочка пробігла. бачиш? - так, так, бачу, он вона на дерево пригає. дивно так, вона така спритна. - вона така, бо людей боїться та багато часу шукає собі їжу, тому їй потрібно багото пересуватися. - а я не хочу, щоб вона мене боялась. дай мені горішків, я її кормити буду. - дивитсь, сонечко, вона тебе не боїться. як гарно! - тато й мамо, мені так подобається. давайте сюди приходи часто. - добре, доню, а зараз ходімо далі.

если бы все птицы и звери умели говорить, то живитные попросили бы , что б люди не деревья, не поджигали леса, не убивали их. животные попросили бы, что б они были такими же назависимыми как и мы!