Продовження до оповідання витівники

Ми з валею витівники. ми завжди витіваємо якісь забави. одного разу ми читали казку «троє поросят». а тоді почали забавлятися. спочатку ми бігали по кімнаті, і кричали: — а я вовка не боюсь! потім мама пішла до крамниці, а валя сказала: — давай, петрику, зробимо собі хатку, як у тих поросят, що в казці. ми стягли з ліжка ковдру й завісили нею стіл. ось і вийшла хатка. ми залізли в неї, а там темно-темно! валя каже: — от і добре, що у нас своя хатка! ми завжди будемо тут жити і нікого до себе не пустимо; а якщо сірий вовк прийде, ми його проженемо. я кажу: — шкода, що в нас у хатці нема вікон, дуже темно! — нічого, — каже валя. — адже в поросят хатки бувають без вікон. я питаю: — а ти мене бачиш? — ні. а ти мене? — і я, — кажу, — ні. я навіть себе не бачу. раптом мене хтось як схопить за ногу! я як закричу! вискочив з-під столу, а валя за мною. — чого ти? — питає. — мене, — кажу, — хтось схопив за ногу. може, сірий вовк? валя злякалась і бігом із кімнати. я — за нею. вибігли в коридор і двері зачинили. — давай, — кажу, — двері тримати, щоб він не одчинив. тримали ми двері, тримали. валя й каже: — може, там нікого нема? я кажу: — а хто ж тоді мене за ногу торкав? — це я, — каже валя, — я хотіла знати, де ти. — чого ж ти раніше не сказала? — я, — каже, — злякалась. ти мене злякав. відчинили двері. у кімнаті нікого нема. а до столу підійти однак боїмося: а що як з-під нього сірий вовк вилізе! я кажу: — піди зніми ковдру. а валя каже: — ні, ти піди! я кажу: — там же нікого нема. — а може, є! я підкрався навшпиньках до столу, смикнув за край ковдри ї бігом до дверей. ковдра впала, а під столом нікого нема. ми зраділи. хотіли полагодити хатку, тільки валя каже: — а що як знову хтось за ногу схопить! так і не гралися більше в «троє поросят».

Главная мысль сказки Толстого «Работник Емельян и пустой барабан» заключается в том, что умный совет всегда человеку пользу приносит, особенно, если он исходит от близкого человека. Емельян делал все, как его жена говорила и смог победить царя.

Сказка учит во время выполнения любой работы не считать, сколько уже сделано и сколько еще осталось, а сосредоточиться на выполнении этой работы. Тогда любая работа трудной не покажется.

В сказке мне понравилась жена Емельяна, которая давала мужу полезные советы и научила его, как от надоедливого царя избавиться