Твір на тему: "подорож краплинки води"

Перший промінець сонця ледь торкнувся землі, як ромашка про-тягнула до нього свою тендітну біляву голівку, розпрямляючи пе-люстки після довгого сну. раптом щось забриніло на її жовтому личку. це краплинка роси залоскотала ніжну серцевинку. ромашка засміялася і стрепенулася. краплинка не втрималася і від несподі-ванки зіскочила з квіточки на листочок. аж раптом плюхнулась з нього у струмочок, що весело дзюрчав між високих трав.          потічок поніс краплинку далеко-далеко. спочатку вона з цікавістю роздивлялася навкруги. аж поки потічок не приніс її до бурхливої річки. і тепер вже з острахом краплинка пливла за течією, яка ставала все бурхливішою.         раптом завирувало все, а потім стихло, бо річка вже донесла свої води до моря. краплинка ледве отямилася від такої стрімкої подо-рожі. вона розслабилася на поверхні морської гладі і ніжилася на сонці. зовсім скоро їй стало так легко-легко на душі, що вона віді-рвалася від поверхні моря і полинула у височінь.         а високо в небі вже кружляли мільйони інших краплинок. їх ставало дедалі більше і більше. вони збиралися у великі пухнасті хмарки.та скоро всім забракло місця. бідолашна краплинка задиха-лася від тисняви, її штовхали з усіх боків роздратовані товаришки. вони так кричали одна на одну, що вдарив грім. а розгнівана хмара виштовхнула нахаб зі своїх обіймів.     вільно стало краплинці. радісно летіла вона    вниз разом з подру-жками. і не лякала її невідомість. бо відчувала краплинка, що там, на землі, її чекають.         веселим дощем пролилися краплинки на дерева, будинки, спраг-лу землю. а наша добра знайома впала в обійми ромашки і радісно вигукнула : — ось так зустріч! привіт, ромашечко. я знову тут!

треба від одного до шести чи від одного до восьми