Мета твору корзина з ялинковими прикрасами

я беру в руки чарівну новорічну кулю і уважно вдивляюся в неї, намагаючись відшукати чудесну іскорку щастя. я згадую чудове новорічне свято, яке влаштували мені батьки в минулому році:

ми вирішили зустрічати новий рік у будинку відпочинку. тридцять першого грудня вранці ми були на місці. розмістилися в номері, розпакували речі, а потім батьки кудись пропали. непомітно настав вечір, і я вже почала хвилюватися. і тут в кімнату вбіг тато, він зав’язав мені темним шарфом очі, вивів на вулицю і посадив на щось м’яке. мені почувся тихий дзвін дзвіночка, і хтось сказав: «ну що, поїхали? ». мені розв’язали очі, і я побачила, що сиджу в санях, а попереду – трійка білих коней. тихесенько дзвеніли дзвіночки, дерева, похитуючи сніговими шапками, скидали на нас маленькі кристалики сніжинок. мені здалося, що на передку сидить сам дід мороз і везе нас в новорічну казку. який загадковий і незвичайно гарний ліс був тим пізнім вечором!