Скласти власну пригоду с иваном силою

    нещодавно я прочитав(прочитала) повість олександра гавроша “неймовірні пригоди івана сили”. мені ця повість дуже і я вирішив написати до неї невелике продовження.

    минуло п’ять років. усі персонажі знайшли свою стежку у житті. проте на які відстані не занесла їх доля, вони всеодно рано чи пізно зустрінуться. саме це і сталося. одного разу вирішив іван сила з мілкою відвідати столицю. у столиці майже нічого не змінилося: той самий вокзал, будинки, та сама площа. так само як і колись, усі метушаться, кудись поспішають.

    проте увагу івана метушня на площі. підійшовши блище іван побачив як поліцейський упіймав злочинця. поліцейський голосно переконував хлопчину, що крадіжка- це дуже погано.

    голос поліцейського здавався іванові дуже знайомим. через мить погляд поліцейського упав на івана. силач усміхнувся. поліцейським був міха голий. люд з площі почав розходитися, а поліцейський обняв івана.

    почалася довга душевна розмова. міха розповів, що давно зав’язав з крадіжками. став поліцейським. нещодавно одружився.

    іван попросив друга щоби він завітав до нього в гості. поліцейський зауважив що давно хотів відвідати старого друга. навіть сказав що запросить до івана у гості піню, пандорського, фандіго та ренату. силач був у захваті.

вражені зустріччю троє розмовляючи гуляли по столичним вулицям.

Відповідь:

Пояснення:

Коли Юрко повернувся додому, то його почали мучити докори і він вирішив написати листа Тосі з вибачення. Для нього це було дуже складно, але все ж таки гарні наміри перемогли у ньому і лист було відправлено. У листі він запитував Тосю про те як там дика качечка зі своїми каченятами і просив у дівчинки дуже щире вибачення за свої вчинки. Тося немогла не відповісти на цей лист. Так вони листувалися весь навчальний рік. А влітку Юрко приїхав знову до села і вони разом з Тосею кожного дня ходили годувати качку з уже здоровими каченятами.