Цитатна характеристика дракона грицька із твору "місце для дракона". дуже треба!

Ави оголосіть краще, що мене вбито. я сидітиму тут і носа нікуди не по-тикатиму. — аякже! а де труп? ти мені трупа давай, а тоді сиди: хоч сто літ! а хто бачив, як тебе було переможено? гадаєш, всі такі дурні? я через тебе, гевала, ночей не сплю, вже третій день п'ю. так і зіпсуюсь до дідькової мами. а що з дочкою буде? а з люботином? в тебе що — патріотичні почуття притуплені? — та ні… але я ще такий молодий… не нажився ще… — шкода. але що робити? — так, це правда. але я вже знаю, що зроблю. я вийду на герць. заради князя, заради його доньки і заради люботина. мого люботина. бо ж це і моя земля! — що ти говориш? ! ти повинен жити! життя володаря не варте й одного рядка поета! ти повинен писати! » — ну і що? ваш батько не винен, що мусить брехати. якби я був справжнім драконом, то й не треба б цієї кумедії. — або якби князь був князем… і я — сама собою… і всі люди — людьми… а не драконами. ах, я знаю, що зроблю! зараз вийду до них в оцій чистенькій сукні… нехай побачать, що нема вже кого визволяти… — …є лицарі і з‑за границі, розумієте? ми в жодному випадку не повинні перед ними острамитися. але й підтяти вас жоден з них не сміє. цього ми до-зволити не можемо. герой мусить бути свій. так би мовити, для історії і для прикладу.

О! музика! яке це справді диво, вона підносить в сині небеса, ти невагомий і летиш щасливо, а навкруги простори і краса. і стільки щастя, радості легкої, любові, світла, ласки навкруги. краси божественної, неземної, реальність враз втрачає а хвиля музики тебе несе, гойдає. відносить в загадковії світи. і вабить душу, ніжно пригортає. частинкою її стаєш і ти. і все земне уже неактуальне, а лише музика в душі твоїй луна. то спрагла, лагідна, а то печальна, але тобою випита до дна.