Прочитай строки стихотворения в. рождественского. меж клюквы и морошки жилец лесных болот, на кочке мох без ножки куда ни глянь растёт. он с низу седоватый, повыше- зеленей. коль нужно будет ваты, нарви его скорей! о каком мхе пишет прав ли поэт, говоря, что у этого растения нет "ножки" (

Речь идет о сфагнуме. нарастает ежегодно сверху, а нижняя часть отмирает - образуя торф. он не имеет корней, потому поглощает влагу всей поверхностью.

Наша країна — це мелодійна мова і сумна пісня. сумна, бо багато довелося пережити народові, але не втрачали і не втрачають оптимізму справжні сини і дочки україни. ми маємо всі підстави пишатися своєю славетною історією. бо мали легендарних героїв, мужньо боролися з безкінечними нашестями чужинців на рідну землю. відроджувалися з і руїн, плекаючи та несучи далі незгасимий вільний дух народу.  в українців нелегка, але дуже давня історія. адже ще шість тисяч років тому починалася україна з трипільської культури і потім поступово формувалась державність. і не вина, а трагедія українців втому, що постійно хтось намагався знищити зачатки їхньої держави. а нашим славним воїнам доводилося постійно боротися, своєю кров'ю поливати свою ж землю. і це при тому, що українці за характером народ миролюбний, працьовитий.  сталінські репресії та голодомори важким тягарем лягли на плечі на-роду. але і в ті важкі часи звучало пломенисте слово патріотів своєї землі. ніщо не могло його зламати!   тому так важко бачити сьогодні байдужість людей. дійсно, на шляху розвитку молодої держави дуже багато труднощів. але їх можна подолати тільки разом. в єдності наша сила!