Чому «енеїда» і. котляревського стала визначальною віхою в розвитку нової української літератури?

Літературний доробок і. п. котляревського складається з поем "енеїда", "пісні на новий 1805 рік князю куракіну", а також п'єс "наталка полтавка" та "москаль-чарівник" і перекладу росій­ською мовою "оди сафо" − твору давньогрецької поетеси сапфо. поема "енеїда" вперше побачила світ у петербурзі 1798 р. без відома автора, з ініціативи і на кошти багатого конотопського поміщика м.парпури, який жив тоді в столиці й займався видав­ничою діяльністю, ві друкарнею медичної колегії. поема вийшла під назвою "малороссийская энеида в трех частях" (на титульній сторінці – "энеида на малороссийский язык перелициованная и. котляревским) з присвятною сторінкою "любителям малороссийского слова усерднейше посвящается". друге видання "енеїди" з'явилося в петербурзі 1808 р., трете, тепер уже підго­товлене автором і доповнене четвертою частиною, появилося 1809 р. повний текст поеми під назвою "виргилиева энеида, на малороссийский язык переложенная и. котляревским" був опублі­кований в 1842 р. в харкові, вже після смерті письменника. вихід у світ "енеїди" став епохальним явищем в історії укра­їнської культури, визначною подією в духовному житті народу. з'явилася книга, що ставила ряд важливих суспільних та есте­тичних проблем. в основу її і. п. котляревський поклав сюжет класичної поеми "енеїда" римського поета вергілія, написавши цілком самобутній, оригінальний твір. поема "енеїда" в своїй суті твір реалістичний, побудований на життєвій основі. автор її раз у раз говорить про потребу стати ближче до реального життя, про те, що, власне, в цьому − зав­дання і смисл поезії. "енеїда" писалася, як відомо, протягом усього творчого життя поета: розпочав він її за молодих літ, а закінчив на схилі віку. звідси − нерівний загальний колорит твору, невитриманість у змалюванні окремих образів, характерів; колоритні деталі іноді суперечать цілості всього образу. тон розповіді з часом міняється, стає подекуди риторичним. не можна не відзначити певної ідейно-естетичної еволюції самого котляревського за період написання "енеїди". це позначилося й на поемі: від буфонади до громадян­ської сатири; від грубуватого шаржу-бурлеску до героїчних обра­зів і картин, до своєрідних романтичних барв."енеїда" і. п. котляревського сильна наявним у ній прогресив­ним просвітительським ідеалом. оспівування любові до батьків­щини, звеличення героїчного минулого, показ самовідданних і мужніх воїнів, нарешті, могутній образ самого енея − все це утверджувало високі моральні якості національного характеру українського народу. отже, смисл поеми і. п. котляревського − в утвердженні духов­них сил народу, в уславленні життєлюбства, оптимізму, мужності простих людей. з глибокою повагою і любов'ю, з надзви­чайною теплотою зобразив письменник їх у поемі, наповнивши її ароматом степних вітрів, духом нестримної волі, невгамовною си­лою життя. "енеїда" одразу ж дістала визнання прогресивної громадськості росії, завоювала велику популярність у демократичного читача.

казахи 122 джунгары 200

Объяснение:

как бы логично что это казахов 122 а джунгар 200