Подготовьте эссе на тему россия прощается с 20 веком

Эссе, это мини сочинение.. рубеж 19-20 веков, это 1890-1910 примерно так. ну там у нас началась первая мировая война, мы воевали с немцами, в россии готовилась революционная ситуация, были различные агитации, забастовки, стачки, терроризм, убивали чиновников, покушались на чиновников, полицейских, распутин примерно в то же время ярко проявил себя в жизни государства. что можно сказать, полным ходом страну вели к смене царского строя и к гражданской войне, к переделу всех прежних устоев, привычек, традиций. велась пропаганда против царского режима, печаталась газета "искра", она выходила огромными тиражами. обманули тогда, и если не очнутся, то чем всё это кончится. страну разделили на два лагеря, заставили воевать друг против друга, вырезали цвет нации, залили кровью, поставили водораздел из октябрьской революции 1917 года, и по ощущениям у нас как будто бы и нет , которая была до 1917 года, мы так мало знаем о той жизни, у нас всё сильно поменялось с тех пор; нас отделили от того, что было тогда, в царской россии. а не поняли, что опасность! что нельзя этого допустить, что надо беречь, беречь, так много ценного мы потеряли в той революции. с другой стороны коммунистический строй убрал такое сильное разделение, которое существовало между бедными и богатыми, и это несомненный плюс. несомненно одно: надо знать, чтобы не повторять прошлых ошибок

Київська держава спершу не була чітко централізованою. за формою правління вона вважалася ранньофеодальною монархією. у добу піднесення київської русі формується централізована монархія. носієм монаршої влади був великий київський князь. у його компетенції перебували: охорона кордонів, керівництво військовими , збір данини, судочинство щодо васалів, дружинників, вищих посадових осіб, військово-дипломатична діяльність, будівництво шляхів, охорона торговельних шляхів, придушення заколотів, поширення християнства, забезпечення духовенства, скликання княжих з'їздів, призначення на вищі посади, видання уставів, уставних грамот та інших законодавчих актів. у військовій сфері великий князь спирався на тисяцьких, соцьких, десяцьких, які, крім командування гарнізонами, виконували ще й адміністративні функції. у цивільній сфері княжу владу на місцях здійснювали посадники, волостелі, тіуни, мечники, сотники, вірники, ключники, діцькі, отроки, ябедники, які, крім адміністративного іння, виконували ще й окремі військові функції. великого князя оточували "думці" — члени княжої ради з числа княжих мужів (великих бояр). у період феодальної роздрібненості відбулася ще одна зміна форми державного устрою: одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії. долю русі вирішував тоді не великий князь, а група найвпливовіших місцевих князів. загальнодержавні рішення ухвалювали на князівських зібраннях ("снемах"). систему влади складали князь, боярська рада та народне віче.