Лист собі в майбутнє іть будь ласка

    цікава ідея написати листа у майбутнє. собі  чи людям, які його будуть читати. ну що ж, по-перше, я б хотіла побажати всім здоров’я, щастя та любові. по-друге, натхнення та удачі, по-третє, залишатися собою завжди. при різних життєвих ситуаціях.           я хочу сказати дітям – любіть своїх батьків, вони справді піклуються про вас. ви – найдорожче, що є  у них. говоріть слова вдячності їм. також, насолоджуйтесь дитинством. це найкраща пора в житті. пишіть листи діду морозу та вірте, що всі ваші мрії здійсняться, адже, якщо ти чогось сильно забажаєш, то обов’язково це отримаєш(я гарантую).             своїм ровесникам(мені 15 років), хочу побажати стійкості. в нашому віці відбувається багато різних негараздів, але ми сильні. пам’ятайте про це. будьте позитивними, вірте в хороше. говоріть все як є, тому що потім у вас не буде часу сказати те, що ви хотіли. вчіться, дізнавайтесь про щось нове, займайтесь спортом. робіть те, що подобається вам. не зупиняйтесь на досягнутому. дружіть, будьте хорошим другом, вірним та відданим. навчіться чути, не просто слухати. поставте собі ціль, адже, як казав гете: «дайте людині мету заради якої варто жити і  вона зможе вижити у будь-якій ситуації».                     дорослим хочу побажати терпіння, любіть себе, ви ще багато чого можете. більше відпочивайте, удосконалюйтесь, подорожуйте. займайтесь собою, своїм здоров’ям.

Нарешті настала весна нарешті настала весна. скільки радості вона принесла людям, тваринам, птахам. здавна прихід весни зустрічали веселим святом масляниця. на це свято пекли млинці, вони уособлювали сонце. спалювали опудало, таким чином проганяли зиму. люди намагалися якомога швидше закликати в свої краї весну. і зараз залишилося веселе свято масляниця, проте його вже не так святкують. але тим не менше люди як і раніше радіють приходу весни. весна настала і принесла з собою тепло, сонечко. як набридла холодна зима, так хочеться скинути важкі шуби. весна прийшла. сніговій королеві довелося поступитися їй, хоча цього так не хотілося робити. всюди починають весело щебетати горобці. дзвінко дзюрчать струмки. і ось незабаром починають цвісти яблуні, груші, сливи, вишні. це найкрасивіший час навесні. яка краса! дерева обсипані білим цвітом, а який аромат ширяє в повітрі. не дарма стільки віршів, пісень присвячується цій прекрасній порі року. дивишся на всю цю красу і душа радіє. а як красиво на світанку, коли перші сонячні промені ковзають по сонному саду. у цю мить усе світиться рожевим світлом. сонце піднімається вище і ось уже яблуні стають білими. вся трава усипана мільйонами діамантів, які іскряться, сяють, переливаються. але сонце піднялося з-за обрію і казка розтанула.