Твір з вступом, основною частиною і кінцівкою на 1 з тем: випадок на морі (річці) на уроці відпочивати треба вміти комп'ютер не іграшка випадок в моєму житті, який я ніколи не забуду

нарешті ми з сім’єю біля моря. як добре, що можна цілий день відпочивати. мама поряд і не поспішає нікуди, тато вчить мене плавати. ми разом плануємо день, розважаємося. дні, на жаль, летять швидко. я вже добре вивчила місцевість, тому батьки іноді відпускали мене погратися з іншими дітьми на невеликий майданчик. там завезли спеціально для дітей пісок, бо навколо була галька, і ми з радістю будували замки.

ось і того дня я була архітектором на будівельному майданчику. будівництво вже майже завершувалося, коли маленька дівчинка почала руйнувати наш замок. вирішила пояснити їй, що так робити не можна, але вона нічого не хотіла слухати. залишалося тільки поскаржитися мамі неслуха. та ніхто не відгукнув­ся на моє запитання: «чия це дівчинка? » і раптом чую, що по радіовузлу пере­ повідомлення, що зникла дівчинка трьох років у рожевому купальнику і білій панамі. тоді я взяла маля за руку і повела до радіовузла. там стояла її заплакана мама. обидві були раді зустрітися, жінка подякувала мені. я ж поспішила до своїх батьків, бо й вони могли кинутися мене шукати. швиденько прибігла до них і розповіла про випадок. батьки похвалили мене, тато купив морозиво.

як чудово, коли все закінчується добре. радісно стає на серці, коли відчуваєш, що твій вчинок приніс радість іншим людям. приємно робити хороші справи.

Прокопьич заметил в данилке талант.но он был худой и на вид слабый. прокопьич решил его выходить. он давал ему лёгкие поручения. хорошо кормил и хорошо одел. данилка всегда интересоваля мастерством малахитного дела. прибежит да спросит что нибудь, а прокопьич ответит. но однажды его на реке заметил приказчик и решил проэкзаменовать данилку. на все вопросы и он отвечал. после этого прокопьич решил обучить данилку всему что сам знал и перестал жить вольготно. в общем жилось ему хорошо)