Написати будь яку байку в прозі. прошу на завтра. укр лит.

Ведмідь захотів добре діло зробити, медом духмяним мурах пригостити. та з габаритом якось не вгадав -- через незграбність усіх затоптав. був собі хлопчик дуже жвавий, моторний і цікавий: до всього придивлявсь і пильно прислухавсь; що між собою скажуть люде — почує, довго не забуде. наслухавсь він, що дуже довгий світ, куди не глянь — все світ, ні тину, ні воріт. от, як діждали літа, придумав він побачить того світа і на комору зліз; як глянув — аж зрадів. «от,— думає,— якби я полетів далеко, аж у степ… і! добре б нагулявся, до вечора б додому не вертався; літав би я туди щодня…» де не взялась свиня і стала чухать об драбину багном обляпаную спину, та так же тре, аж снасть тріщить; а хлопчик на свиню: — чу-чу, чу-чу! — кричить… посунулась драбина і упала; свиня захрюкала і — драла; а хлопчик на ввесь двір заголосив, як крейда побілів, забув і довгий світ, забув і степ широкий, страшний йому зробився дах високий… хотів уже скакать,— була б тоді нахаба! на щастя, вийшла з хати баба і кинулася рятувать. — і як ти тут,— питає,— опинився? — за бабу хлопчик ухопився. — я,— каже,— зліз, драбина тут була, а чорная свиня прийшла і чухаться тут заходилась. драбина хить — і повалилась, зоставсь я угорі… перелякавсь… — ох, мій голубчику маленький! ще добре, що зоставсь! от якби впав, і був би неживенький, і горенько б тоді було… чого ж тебе туди знесло? — бабусю! — каже він.— хотів я подивиться, чи дуже довгий світ. — гай-гай! дивився б із воріт, а лізти високо малому не годиться. ти, може, й світ хотів би облітать? тепер минулося, а вдруге не минеться; бач, в грудях сердечко, неначе пташка, б’ється. і рученьки, і ніженьки тремтять. скажу я вам, не тільки що дитині, як мудрий дід мовляв мені колись, що вік живи, учися, стережись і пам’ятай, що є на світі свині.

Объяснение:

В одном случаи друг в другом враг. Компьютер тебе решать задание и т.п. Но компьютер убивает зрение, ум и т.д.