Виршовей розбор поезии пломинной день дуже

Лірична героїня поезії (яка і власне авторка) має глибокі патріотичні почуття. її найбільша гордість і найбільший біль — україна, бо навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. героїні хочеться розбудити цих байдужих, знайти однодумців і діяти, щоб «найгостріше слово — україна» стало найлагіднішим, наймирнішим. вірш «пломінний день» належить до громадянської лірики. у ньому поетка декларує своє життєве кредо — служити рідній країні. душа її сповнена енергії жити і боротися заради вітчизни до кінця життя: «хай несуть мене бурхливі води від пориву до самого чину! ». авторка переконана, що там, де є патріоти, там немає байдужих: «хоч людей довкола так багато, та ніхто з них кроку не зупинить, якщо кинути в рухливий натовп найгостріше слово — україна». у творі простежується філософська думка про те, що героїня ладна боротися до останнього, бо її душа «рушає на шляхи великі». використовуючи метафоричні образи, поетеса прагне своїм закликом збудити «застиглі і покірні води», щоб вони «забурлили водоспадом» саме «на землі байдужо-непривітній». авторка утверджує активну життєву позицію: «хочу жити, аж життя не зломить…»

Здається на конях

Объяснение: