Доклад о голосеменных растениях (5 класс)

голосеменны́е расте́ния  (лат.  gymnospérmae)  — древняя группа  семенных растений, появившаяся в верхнем  девоне, около 370  млн лет назад.

выражение «голосеменные», впервые использованное ботаником  а.  н.  бекетовым, указывает на главную отличительную черту этих растений, a именно на то, что  семяпочки, а затем и развивающиеся из них  семена  не имеют, в отличие от  покрытосеменных, замкнутого вместилища.  завязь  обычно имеет вид простой чешуи, на которой сидит одна или несколько семяпочек; иногда же и эта чешуя не развивается.

ранее голосеменные растения выделялись в специальный класс  gymnospermae, вначале в рамках семенных растений (в составе отдела  spermatophyta, 1882—1952), позже  — в составе сосудистых растений (в составе отдела  tracheophyta, 1950—1981). этот класс включал хвойные и подобные им растения, в том числе несколько групп вымерших растений, известных только по ископаемым останкам.

несмотря на то, что голосеменные растения явным образом отличны от других групп высших растений (папоротникообразных  и  цветковых), ископаемые останки длительное время служили доказательством того, что  покрытосеменные  произошли от голосеменных предков, что делало  таксон  голосеменных  парафилетичным  (современная  кладистика  пытается определять лишь такие таксоны, которые являлись бы  монофилетическими  — с прослеживающейся привязкой к общему предку и включающие всех потомков этого общего предка). вместе с тем, некоторые исследования днк показывают, что голосеменные, возможно, являются монофилетической группой.

современные семенные растения обычно разделяют на пять таксонов одного  ранга  (в современных публикациях чаще в качестве такого ранга используют  класс), при этом по отношению к совокупности четырёх групп нецветковых растений для отделения их от группы цветковых (покрытосеменных) растений применяют термин «голосеменные», не рассматривая при этом его в качестве таксона.

безпека гмо

чи безпечні гмо? дискусії з цього приводу не вщухають. потенційні ризики, пов'язані з використанням гмо, зводяться, в основному, до таких:

1) небезпека їжі, приготованої з гмо, пов'язана з імовірним впливом введених генів на здоров'я людини; 2) руйнування природних екосистем і порушення екологічної рівноваги при масовому відкритому культивуванні трансгенних рослин.

на жаль, противники гмо не можуть обґрунтувати свої побоювання на більш-менш пристойному науковому рівні, оскільки кількість коректних наукових робіт, які стосуються теми безпеки гмо, досить обмежена. пов'язано це з труднощами об'єктивної та коректної постановки експериментів з дослідження безпеки. вчені - біохіміки, фізіологи і молекулярні біологи рослин національної академії наук сша і ще 11-ти наукових спільнот з різних країн світу - стверджують, що з наукової точки зору не існує ніякої відмінності між рослинами, отриманими з використанням генної інженерії і рослинами, виведеними традиційними селекції при культивуванні їх на полях і використанні у виробництві, оскільки сам метод отримання трансгенних рослин не викликає ніяких побоювань. саме тому проблеми безпеки та застосування гмо повинні вирішуватися на рівні індивідуального продукту - за різних тестів, які підтверджують відповідність досліджуваної продукції існуючим стандартам і нормам.

небезпека вживання гмо в їжу: проблема алергії

іноді доводиться чути, що гмо можуть викликати алергію. спробуємо спочатку розібратися, що таке алергія. ми вже знаємо, що вся їжа, яку ми їмо, розкладається в нашому кишечнику до простих складових, основних молекул. звичайно, чужорідні білки не можуть розщепитися на складові частини миттєво - це відбувається поступово, в міру просування по травному тракту. деякі великі білки, які містяться в нашій їжі, здатні викликати алергічну реакцію у чутливих до них людей.