Розповідь на тему моє ставлення до олеся з твору дивак

запам’ятались олесеві очі: «чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ». так, хлопчик допитливий, цікавиться всіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи. «йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах». олесь сприймає природу як живу істоту; зрозумівши, що сосна помирає, він хоче їй — хоч би нагребти сніжку на її оголене коріння. жаль йому і льоду, який ламають хлопці, і пліточки, яка опинилася в зубах у щуки. хлопчина має творчу, живу уяву, яка є йому жити цікаво, змістовно, бачити красу навколо себе.

олесь добрий, і навіть я б сказала, мудрий. він не забіяка (не дав же здачі федькові але, разом з тим, олесь — рішучий хлопець. він уміє обстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти і дозволити виконувати інше завдання. не сприймає він і дідову жорстоку науку: «тут, на землі, не бити не можна».

я думаю, що такі, як олесь, стають справжніми людьми, небайдужими, чутливими до навколишнього світу. і без таких «диваків» світ став би жорстоким і холодним.