Які особливості має науково – фантастична література? наведіть приклади

Фантастика фантастика – (з грецької – здатність уявляти) 1) спосіб художнього творення, в основі якого лежить нереальне, уявне, чарівне, надприродне 2) різновид художньої літератури, твори, які описують події нереальні, насправді неіснуючі джерела фантастики фантастика виникла ще в античні часи, джерела її в фольклорі, в міфах. давньогрецький філософ лукіан («правдива історія») писав про дзеркало, в якому видно всі міста і народи (телевізор); йому належить і опис одної з галактичних воєн. продовження розвитку фантастичної літератури можна знайти у готичних романах. фантастика як жанр літератури фантастика — це особливий, своєрідний жанр літератури, який спонукає людей замислюватися над життям, його перспективами, реаліями і цілями. фантастика як жанр літератури засновники фантастичної літератури: едгар аллан по (1809-1849), жуль верн (1838-1905), герберт веллс (1866-1946) наукова фантастика фентезі наукове передбачення майбутнього+ дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки твори з казковими, магічними чи міфологічними мотивами (дж.р.р.толкін «володар перснів», «гобіт», дж.к.роулінг серія книжок про гаррі поттера, льюїс клайв «хроніки нарнії», діана джонс «мандрівний замок хаула», корнелія функе «чорнильне серце») соціальна фантастика утопія антиутопія суспільні проблеми (людина у суспільстві майбутнього) майбутнє безтурботне, ідеальне майбутнє темне, страшне, загрозливе зарубіжні письменники-фантасти: карел чапек, айзек азімов, рей бредбері, олександр беляєв, аркадій і борис стругацькі, кліфорд.саймак, станіслав лем, роджер желязни, олдос гакслі, джордж орвелл, п'єр буль українські письменники-фантасти: о. бердник, марина та сергій дяченки, генрі лайон олді (д.е.громов і о.с.ладижевський) особливість фантастичної літератури: створення дивного і незвичайного світу, в який людина в буденному житті потрапити не може. наукова фантастика наукова фантастика — різновид художньої літератури, основною темою якої є дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки. художні твори, у яких автори під впливом науково-технічного прогресу намагаються в образній формі прогнозувати майбутнє, показувати прийдешню долю людства. функція наукової фантастики – наукове передбачення майбутнього. у науково-фантастичних творах описуються космічні польоти, перебування на інших планетах, переміщення в часі в майбутнє або минуле; технології майбутнього, нові наукові принципи, незвичні політичні або соціальні системи герої: роботи, мутанти, прибульці, тварини, які внаслідок генетичних експериментів або іншого збігу обставин стали розумними тощо. тема - дослідження й прогнозування наслідків досягнень науково-технічної думки. проблеми: «людина і природа», «людина і всесвіт», «людина і суспільство», «людина і добро (зло)» змальовуючи фантастичні картини майбутнього, письменники-фантасти розкривають реальні проблеми сучасного суспільства, порушують вагомі морально-філософські питання. до таких,

В первую очередь, произведение «Мцыри» отображает мужество и стремление к свободе. Любовный мотив присутствует в поэме только в единственном эпизоде — встреча молодой грузинки и Мцыри около горного потока. Однако, несмотря на сердечный порыв, герой отказывается от собственного счастья ради свободы и родины. Любовь к отчизне и жажды воли становятся для Мцыри главнее других жизненных событий.

Лермонтов отобразил образ монастыря в поэме как образ тюрьмы. Главный герой воспринимает монастырские стены, душные кельи и стражей-монахов как огромное препятствие на пути к желанной свободе. Его постоянно гложет мысль: «для воли иль тюрьмы на этот свет родились мы?». И только дни побега наполнены для Мцыри смыслом.

Несмотря на глубокий патриотизм Мцыри, Лермонтов не отображает это чувство в виде мечтательной любви к родине. Патриотизм главного героя сильный, наполненный желанием сражаться. Воинственный юношеские мотивы воспеты Лермонтовом с явной симпатией.

Даже своего отца и друзей, Мцыри, в первую очередь, вспоминает как о мужественных воинах. В своих снах он часто видит сражения, которые приносят победу. Мцыри уверен, что он сможет быть хорошим защитником своего края. Об этом можно судить из его слов: «в краю отцов не из последних удальцов». Но, несмотря на все стремления юноши, ему так и не суждено было изведать, что такое упоение битвой. Однако, в своей душе Мцыри остается настоящим воином. Лишь единственный раз, в день своего побега, Мцыри бал кратко волю слезам. Кажется, что монастырское одиночество закалило волю юноши. Именно поэтому, он совершает побег из своей тюрьмы в страшную, грозовую ночь. Стихия устрашила монахов, а Мцыри чувствует с ней родство.

О мужестве и стойкости можно судить по эпизоду, в котором описывается его битва с барсом. Смерть не пугает Мцыри, он понимает, что вернувшись в монастырь, он испытает прежние страдания. Финал картины говорит о том, что приближающаяся смерть не ослабевает мужества героя. Повествование монаха не заставляют Мцыри раскается в совершенных грехах. Даже в столь трагическом моменте, он готов «рай и вечность променять» на несколько минут свободы, проведенной вместе со своими близкими. Главный герой побежден физически, но только не духовно. Лермонтов наделил его характер мужеством и героизмом, возможно, этого так не хватала современникам поэта.

Можно смело сказать, что Кавказ в поэме представлен в виде героя. Пейзаж этого места — средство раскрытия образа Мцыри. Поскольку главный герой не находит единства с окружением, его отдушиной становится природа. Находясь в монастыре, герой ассоциирует себя с тепличным листком, который заключен в темницу из серых плит. Оказавшись на воле, он первым делом, припадает к земле. В полной мере романтизм Мцыри раскрывается именно в отношении к родной природе.

Мцыри — это сумрачный и одинокий герой, который наделен пламенными страстями. В рассказе-исповеди он в полной мере раскрывает свою душу. Понять переживания и мысли главного героя строки о несчастливом детстве и юношестве. Поэт постарался сделать акцент именно на психологической стороне Мцыри. Он поставил своего героя в центр поэмы, как незаурядного, сильного и свободолюбивого человека.

Объяснение:

думаю так