Твір роздум в худужньому стилі про вчинки людей на основі особистих вражень іііііііть

Люди бувають різні, тому й поводяться по різному,і вчинки в них різні. одні люди добрі , лагідні,   в них вчинки і добрі. такі люди іншим. якщо в них є можливість, вони завжди подадуть бдному або калічі чи старенькому. з таких людей виходять добрі друзі, на яких можна покластися, знаючи, що ця людина тобі .така людина ніколи невидасть тебе і нерозповість таємницю.     але є такі люди, що ніколи неподадуть бідному, навіть якщо дуже багаті. вони   дже заздрасні, їм неможна довіряти свою таємницю- про неї знатимуть усі.ці люди готові проміняти друга або матір на будьяку річ.вони завжди дорікають тобі.       з такими брехливими людьми краще неспілкуватьсь, бо   сам станеш таким. та, нащастя, у нашому світі добрих людей більше.

наше життя - це терен, котрий обплітає нас, болю. хтось бореться з ним, а хтось - опускає руки. і саме в останніх починається духовна стагнація, а іноді - й деструкція особистості.

ті, хто зламався, не змогли витримати тягар проблем, що звалилися на них дощем, що ранить кожною краплиною, починають закриватися або вивищати над іншими, показуючи свою силу. я думаю, що грубість - це ознака слабкості людини, котра не змогла протистояти водоспаду життєвих обставин. згадаймо хоча б чіпку, головного героя соціально-психологічного роману панаса мирного "хіба ревуть воли, як ясла повні? ". несправедливо залишившись без землі, юнак не намагається знайти вихід із ситуації, а починає "звертатися до чарки". розв'язкою всього цього стало вбивство чіпкою цілої сім'ї. головний герой показав свою слабкість через жахливу грубість.

сильна особистісь ніколи не буде самостверджуватися за рахунок інших. грубі особистості - слабкі.