Прошу кто провёл административную реформу в япония или сша?

  реставрация мэйдзи, известная также как  обновление мэйдзи  и  революция мэйдзи  - череда событий, к значительным изменениям в японской политической и социальной структуре. четырёхлетний период с 1866 по 1869 гг., включающий в себя последние годы периода эдо и начало периода мэйдзи. реставрация мэйдзи была прямым следствием открытия японии для западных стран, произошедшего после прибытия «чёрных кораблей» коммодора мэттью пэрри.      суть модернизации страны заключалась в проведении после революции реформ, направленных на слом феодальной системы и ускорение капиталистического развития страны. в соответствии с законом 1871 г., в стране ликвидировалась феодальная сословная система, были провозглашены демократические свободы, установившие равноправие всех членов общества. уничтожив феодальную средневековую иерархическую структуру, данные реформы способствовали формированию либерально-демократических принципов строения общества, характерных для стран западной европы и сша.      аграрная реформа в японии к:       главнейшей императорского правительства в построении новейшей японии было создание надежной финансовой системы. основным источником пополнения государственной казны был земельный налог в виде натурального оброка, который веками платили японские крестьяне своим . после того как были ликвидированы ханы, правительство взяло на себя их долговые права и обязательства, поэтому пополнять бюджет деньгами было чрезвычайно сложно. поэтому власти взялись провести земельную и налоговую реформы, с целью стабилизировать японские финансы.      в 1871 году императорское правительство разрешило создавать новые пахотные участки на нетронутых землях, а в следующем 1872 был отменен запрет на продажу земли и признано существование частной собственности. владельцы недвижимости получили сертификаты на владение землей, в которых указывалась цена участка      военная реформа в японии:   одной из главных императорского правительства было создание новейшей боеспособной армии. после ликвидации ханов их войска, состоявшие из самураев, были переподчинены военному министерству. 10 января 1873, по инициативе омуры масудзиро и ямагаты аритомо, правительство ввело в стране всеобщую воинскую повинность.      согласно реформе государственного в японии:       поражение армий бывшего сёгуна, возглавляемых хидзикатой тосидзо, положило конец периоду реставрации мэйдзи — со всеми вызовами власти и правлению императора было покончено.      лидеры реставрации мэйдзи провозгласили, что их действия к восстановлению императорского правления в японии. фактически это было не так. власть просто перешла от правительства сёгуната токугава к новой олигархии даймё, одержавших над ним победу. главным образом, эти новые олигархи происходили из провинций сацума (окубо тосимити и сайго такамори), и тёсю (ито хиробуми, ямагата аритомо и кидо коин).      первая реформа образования в японии:   заложила основы формирования его современного облика, началась с принятием в 1872 г. основного закона об образовании

литовська і польська влада виявилися нездатними налагодити ефективний захист українських земель від турецько-татарських нападів. основною силою, яка захищала мирне населення від ворогів, стало козацтво, із появою запорозької січі відсіч татарським набула характеру організованої боротьби. козаки несли вартову службу на основних татарських шляхах, заздалегідь попереджали про появу нападників, розбивали загони, які гнали полонених до криму. у 1589 р., коли татарська орда здійснила напад на поділля і галичину, козаки здійснили швидкий перехід із запоріжжя до дністра. уночі вони напали на татарський табір і, знищивши кілька тисяч татар, звільнили всіх полонених. у відповідь на турецько-татарські напади козаки спустошували татарські кочові стойбища й знищували гарнізони турецьких і татарських фортець.

запорозькі козаки уславилися сміливими морськими проти османської імперії. свої досить далекі походи вони здійснювали на чайках – великих мореходних човнах, що рухалися як за вітрил, так і весел і вміщували 50–70 озброєних козаків із невеликими гарматами. найбільшого розмаху козацькі морські походи проти туреччини набули в перші два десятиліття xvii ст. цей період називають "добою героїчних походів" запорозького козацтва.

у 1606 р. запорожці захопили турецьку фортецю варна, яка до того вважалася неприступною. у відповідь на це зухвальство розлючений турецький султан наказав перегородити дніпро між фортецями асланкермен та кизикермен залізним ланцюгом, щоб перешкодити козакам вихід у чорне море. посередині дніпра було залишено лише вузький прохід, а весь простір поряд із ним могли прострілювати гармати фортець. проте це не зупинило козаків: вони волоком перетягували свої човни, минаючи фортеці, або хитрістю проникали через прохід.

у 1608 р. запорожці захопили перекоп, а в наступному році вчинили напад на придунайські фортеці ізмаїл, кілію та інші, а також білгород-на-дністрі. у 1614 р. козаки перепливли чорне море, висадилися на турецькому узбережжі малої азії та зруйнували синоп і трапезунд, а в 1615 р. з'явилися під мурами стамбула і спалили його портові споруди. одним із найвідоміших був похід 1616 р., у якому козаки здобули кафу – грізну турецьку фортецю в криму, а найбільший невільничий ринок, і визволили багато полонених.

походи запорозьких козаків проти османської імперії сприяли перетворенню козацтва на впливову міжнародну силу. вони сприяли авторитету й популярності запорожців у європі, а також істотно послаблювали османську імперію і кримське ханство. це блокувало і стримувало агресивні устремління туреччини щодо європейських країн, сприяло визволенню підкорених нею народів.

під час морських походів проти турків здобув славу блискучого полководця петро конашевич (бл. 1577–1622 якого в 1610-х, а також на початку 1620-х декілька разів обирали гетьманом війська запорозького. на січі його прозвали сагайдачним.