Составьте таблицу завоевательные походы чингисхана

в 1196 году темуджин совместно тоорилом-ханом одержал свою первую крупную победу разбив войско татар. несколькими позже он берет под свой контроль восточные районы монголии. но позже смертельная борьба за власть столкнула двух бывших союзников, одержавших вместе немало побед.

в 1203 году темуджин уничтожил тоорила ван-хана вместе со всем его войском. к концу 1205 года было закончено объединение монгольских племен под единой властью. а весной 1206 года темуджин получил титул «чингисхан» или великого хана над всеми племенами.

в 1207—1211 годах монгольское войско завоевало и подчинило себе практически все племена и народы сибири. затем началось вторжение в китайское государство цзинь. чингисхан овладел территорией за великой китайской стеной к осени 1213 года.

дальнейшие войны по завоеванию китая продолжались до 1235 года уже не только с чингисханом, но и его приемником угэдеем. чингисхан и его поданные захватывают все новые земли:

в том же году монголы разбили войско русичей с их союзниками половцами. и только после этого вернулись в азию. последнее завоевание чингисхана — тангутское государство. во время захвата его столицы и умирает темуджин.

сразу после объединения племен чингисхан стал проводить реформы, которые были объединены в единый закон яса. в нем много места было уделено войсковой дисциплине. население всех племен было поделено на десятки, сотни и тысячи, они объединялись в десятитысячные тумены.

для такой большой территорией была создана курьерская связь. для ведения делопроизводства была заимствована письменность найманов. также использовались услуги чиновников и священнослужителей покоренных стран, таких как персы, китайцы.

вся внешняя политика чингисхана была направлена на расширение территории. в войне он использовал внезапное нападение, маневрирование большими конницы, скрытые засады. после его завоеваний исчезли многие государства:

багдадский халифат;  

хорезмская империя;

китайская империя.

9 січня в Україні на загальнодержавному рівні відзначається річниця бою під Крутами, котрий для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

У квітні 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ (відповідно до Брестського договору) українці звільнили від більшовиків майже всю Україну. Отже, бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на кілька днів, коли тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Объяснение: