Текст про те чому не можна збирати невідомі гриби та ягоди

Твір «восени – по гриби» в осінню пору люди прямують до лісу на «тихе полювання». їхня «зброя» - це кошики та відерця. вони шукають гриби. адже саме восени грибки непомітно виростають в шарі мокрого осіннього листя. гриби треба вміти розрізняти, адже існують їстивні гриби та отруйні. збирати все підряд заборонено, бо можна сильно отруїтися. простіше за все розрізняти маслюки - вони неначе облиті маслом. є ще в осінньому лісі також гарні білі гриби, руденькі лисички, тоненькі опеньки, маленькі рижики, біленькі грузді та зеленуваті сироїжки. багато виростає восени грибів неїстівних, які до того ж маскуються під їстивні. наприклад, бліда поганка дуже схожа під сироїжки, але у неї є характерні кільця та обгортки унизу ніжки. всі гриби, хоч їстівні, хоч отруйні, покликані очищати ліс при підготовці до зими. тому гриби треба зрізати акуратно ножичком, а не висмикувати з коренем. якщо висмикнути гриб, то в землі не залишиться грибниці. це означає, що гриб не виросте знову. отже, коли наступного разу прийдеш до лісу, грибів буде вже менше. а шкоди природі робити не треба, тому що люди в лісі знаходяться у неї в гостях. небезпечно збирати дуже старі або червиві гриби. ще не варто зрізати маслюки в тих місцях, де може бути радіація. найкрасивіший гриб в осінньому лісі – мухомор. він вбраний, неначе на парад. мухомор має червоний капелюшок з білими крапками. цей гриб сильно отруйний. я десь чув, що є такі хитруни по селах, які примудряються за особливим рецептом виварювати мухомори. і потім їдять їх! але я не дуже в таке вірю,тому нікому не раджу робити експериментів з грибами

    а чи знаєте ви, що таке мистецтво? прочитавши цей твір, можливо, ви зрозумієте.    хочу почати свою розповідь з того, що жив на світі один творець. звали його федором манайло. народився він у тисяча дев'ятсот десятому році та помер у тисяча дев'ятсот   сімдесят восьмому році. федір побачив світ на закарпатті. він - народний художник україни. картини митця - це мальовнича візитна картка рідних карпат з їхніми піднебесними вершинами, зі своєрідним укладом життя і побуту, звичаїв, фольклору. але щось я вже відійшов від теми. давайте краще у ваших уявах відображу одну з його картин. вона має милозвучну назву "золота осінь".    на картині зображено осінній пейзаж. десь перед лісом видніються будиночки, десь річечка протікає тоненьким струмочком. вся земля вкрита золотим листям. мабуть цар мідас був би у захваті від такої кількості золота.також ми бачимо на картині, що погода не дуже весела. ось-ось розпочнеться дощик. на задньому плані митець відобразив гори карпати. художник використав такі кольори, в яких не зовсім зрозуміло настрій, який федір манайло хотів передати. чи це весела картина, чи у нашої неньки україни сила-силенна таких живописних куточків природи, один з яких ми бачимо на данному творінні митця.     коли я дивлюсь на цю картину, мені дуже хочеться потрапити у це саме місце і насолодитись приємними враженнями від спілкування з природою.