Скласть опис річки дніпро 6 клас на українській мові

дніпро  — типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією. має звивисте  річище, утворює рукави, багато  перекатів,  островів,  проток,  мілин. ширина  долини річки  — до 18  км. ширина  заплави  — до 12  км. площа  дельти  — 350  км². живлення змішане: снігове, дощове й підземне. близько 80  % річного стоку дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале[1]. водний режим річки визначається добре вираженою весняною  повінню, низькою літньою  меженню  з періодичними літніми  паводками, регулярним осіннім підняттям рівня води та зимовою меженню[1].

назва дніпро є  скіфською  за походженням. скіфське  данапр  перекладається як «глибока ріка» (дан  — ріка +  апр  — глибокий)[6].

найдавніші письмові відомості про дніпро залишив  грецький  історик  і    геродот  у четвертій книзі своєї історії, що називається «мельпомена»: [1]борисфен  — так він називав дніпро. перші вітчизняні відомості про дніпро є в  літописах  київської русі  — «повість врем'яних літ» й у великому поетичному творі «слово о полку ігоревім»[1].

нині водою річки користується 70  %  населення  україни (майже 35 мільйонів осіб), також на нього припадає половина всіх річкових шляхів країни й основна частина (близько 60  %) річкових  перевезень вантажів  і  пасажирів[1].

історія  україни-русі  пов'язана з дніпром. його басейн є центральним місцем  етногенезу  й  націогенезу  українців.  київ  — столиця україни, завдяки дніпру лежить на перетині торгових шляхів між сходом і заходом, північчю й півднем.

Каменный уголь образование каменного угля характерно почти для всех геологических систем — от девона  до  неогена  (включительно); он активно формировался в карюоне, перми, юре. залегает уголь в форме пластов и линзовидных залежей различной мощности (от десятков см до нескольких десятков и сотен м) на разных глубинах (от выходов на поверхность до 2500 м и глубже). каменная соль можно найти в пластах хемогенных осадрчных пород  и в донных отложениях пересыхающих и высохших лиманов,  озёр  и морей. осадочный  слой имеет толщину до 350 метров и простирается на огромные территории.