Спільне та відмінне у творах м.хвильового та г.косинки "мати" !

Воповіданні «мати» микола хвильовий змальовує образ жінки, сини якої опинилися по різні боки барикад у роки громадянської війни. мати все робила для того, щоб остап і андрій виросли хорошими людьми. вона повірила в революцію, її гуманістичне начало, вибух сімнадцятого зазвучав для неї божественним органом,… для матері революція була чарівним . вона посвіжішала,… з надією дивилася в теплу легко-бірюзову далечінь. йшли дні, роки, і ось як грім серед безхмарного неба: андрій відступав з рідного містечка, а насідав на нього рідний брат остап… у хаті матері, на горищі, переховується андрій, на подвір’ї зі своєю бандою спить сп’янілий остап. мати хоче врятувати синів. вона вмовляє андрія тікати, але в «присмерках місячної ночі бачить в очах сина підозрілий блиск і розуміє: андрій задумав убити остапа». мати жертвує своїм життям: андрій убиває її в ліжку. убиває цинічно й жорстоко («мати навіть не могла скрикнути»). уже перший удар переніс її в інший світ, а андрій, , що на ліжкові лежить остап, наносив сокирою все нові й нові удари, виконуючи свій громадський обов’язок. як стверджує р. мовчан, до розгляду матері у новелі «мати» г. косинки слід підходити двояко. з одного боку, автор змальовує образ реальної матері (щоправда вона існує лише в спогадах та переживаннях андрія, хоча її великі очі запам’ятовуються читачеві), і як наскрізний образ материнства. андрій — один з синів — має намір лікаря для тяжко хворої матері. він у постійній тривозі, в уяві бачить лікарню і вірить, що лікар погодиться їхати. те, що діється довкола, (йде війна; на одному просторі зіткнулися поляки, , більшовики) не дуже хвилює його, бо у нього зовсім інша мета: зробити все для того, щоб матері. андрій — типовий представник тогочасного селянства, тієї її частини, яка не перейнялася більшовицькою ідеєю, не сприйняла її мораль. громадянського подвигу він не здійснює, але прагне захистити материнство як символ вічності життя.  

Відповідь:

«Мічурін»

Пояснення:

Незважаючи на те  що фільм «Мічурін» знімався на замовлення Сталіна, той заборонив кіноповість про Мічуріна, йому здалося, що Мічурін змальований надто похмурим, самотнім. Довженко переробив її, і так з’явилась, крім сценарію, й п’єса «Життя в цвіту».