Чем поучительна для вас андрея соколова?

Ну канешно же. для человека семья главное

  від самого ранку купалися за лісом сірі хмари і все погрожували звідти своїм холодним подихом: ху-у-  —    тікай, мишку, — гукали всі, — бо зараз як війне снігом!   а він знай ласує: то горобиною, то сніг пішов уночі. на ранок таке ні стежки, ні доріжки, скрізь однаково біло. «ой лишенько, — злякався ведмідь, — як же тепер барліг шукати? » він туди, він сюди — нема шляху! а тут ще хтось сокирою: клюк- клюк, а гавкучий собака десь: гав! сів він під ялинкою і аж тремтить увесь.     —  так йому й треба, — каже головний снігур, — бачили, як горобину пообскубував?   —  дивіться на нього, ненажеру! — гукнула сорока. — не клопочися, мишку, біжи за мною! — сама пурх-пурх, а ведмідь човг-човг слідом мокрими п’ятами. так і дісталися барлога.  а вже знає сорока, що навесні мишко їй обов’язково віддячить. скільки хоч натрусить м’якенької шерсті на гніздо пискляткам.