Поясніть суть і значення політики культуркампф

Культуркампф»  (йому. kulturkampf — боротьба за культуру), поширене в літературі найменування заходів уряду о.  бісмарка   в 70-х рр. 19 ст проти католицької церкви — головної опори католицької партії «центру», яка виражала сепаратистські, антипрусські тенденції (головним чином в західній і південно-західній німеччині). у ході «до.» були проведені закони про заборону священикам вести політичну агітацію (дек. 1871), про позбавлення духівництва права нагляду за школами (березень 1872), про передачу в руки держави справи підготовки і призначення на посаді духовних осіб (1873) і ін. у лютому 1875 були розбещені майже всі католицькі ордени і проведений закон про цивільний брак. уряд бісмарка використовував «до.» для посилення національного гніту в польських землях, що знаходилися під німецьким пануванням, і розпалювання релігійних пристрастей з метою відвернення робітників від класової боротьби. характеризуючи «до.», в. і. ленін писав: «такою боротьбою бісмарк лише укріпив войовничий клерикалізм католиків, лише пошкодив справі дійсної культури, бо висунув на перший план релігійні ділення замість ділень полі» (полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 17, с. 416—17). в кінці 70 — початку 80-х рр. бісмарк в цілях об'єднання всіх консервативних сил пішов на примирення з католицьким духівництвом: більшість законів, прийнятих в період «до.», було скасовано; збереглися лише закони про цивільний брак і про вигнання єзуїтів.

                             1881-1894 годы

Период 1881-1894 относится к царствованию Александра III  . Другим событием этого периода является введение института земских участковых начальников в 1889 году. Назначенные из местных дворян – помещиков начальники осуществляли контроль за крестьянским самоуправлением. Фактически восстанавливались права помещиков на крестьян. Исторической личностью, связанной с этим событием, был сам Александр III.

Александра III прозвали «Миротворцем», потому что при нём Россия не вела ни одной войны, а сам император стремился решать все конфликты дипломатическими методами.

В 1881 году был принят Манифест«О незыблемости самодержавия».

Причинно-следственной связью стало  желание императора укрепить и ужесточить режим в стране, отойти от принятия либеральных реформ и встать на путь контрреформ. Непосредственно это означало укрепление власти императора. Следствием этих событий стало крушение надежд либералов на введение Конституции, укрепление позиций правительства на местах, постановка под контроль самоуправления и др.

Россия столкнулась с бурным промышленный подъемом. На глазах вырос и окреп курс российского рубля, улучшилось благосостояние населения.Проведенные реформы обеспечили России мирную и спокойную эпоху, без войн и внутренних смут.

` Россия — для русских и по-русски `  —  Александр III .