Твір - роздум на тему " яким я уявляю людське щастя " по творах климко г. тютюнник; скарб о. стороженка і мишка б.лепкий. іть 10 ів

Щастя-це не гроші,і не популярність.щастя-це родина яка завжди у скруті,родина це ті люди які завжди будуть тебе підтримувати,навіть якщо ті не прав.бо ти-їх дитина.також друзі,друзі це щось неуявленне.але треба вибирати справжніх друзів.друг-це людина яка говорить тільки гарне за твоєю спиною.душа,душа це навіть найголовніше у людині.щоб зрозуміти людину,треба поринути в її світ і відчути і побачити те що не можуть побачити інші.багато людей судять інших по зовнішній оболонці,так,як бачуть всі.щоб по справді зрозуміти людину треба отримати її довіру.довіра-це найголовніше у будь яких стосунках.але треба не упустити цю довіру.як говориться: *слово як горобець,відпустиш,не впіймаєш*можно сказати що довіра це також горобець,бо його вже не повернути. якщо у вас все це є,то можно сміло сказати,що ви-щаслива людина. 

Творчість Шевченка впродовж всього його життя, зокрема його листи і записи у «Щоденнику», всіяні зверненнями до Бога, пронизані християнським світосприйняттям та зацікавленням до тем церкви й віри.[2]

Водночас Шевченкова творчість не дає однозначної відповіді, як він ставився до Бога, до церкви і до релігії загалом. Таким чином оцінки релігійності Шевченка варіюють від образу упокореного християнина, до суперечності його зовнішньої набожності «епікурейському життя, і аж до оцінок постаті Шевченка як «богохульника» Російською православною церквою та як «атеїста» комуністичною ідеологією Радянського Союзу.[1]

Объяснение:

Если не правильно то сорян